ПІДСУМКИ ЕКСПЕДИЦІЇ
Якщо археологічні дослідження координує людина, яка в археології «зуби з’їла», - це вже певна гарантія позитивного результату. Справді, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Заповідника міста Дубно Юрій Пшеничний вкотре проявив археологічне чуття, обираючи локації для заглиблення у замкову історію.

За його словами, два невеликих (2х2 метри) шурфи у центральній частині території  допомогли краще зрозуміти, яким було дорожнє покриття дворища від початку будівництва бастіонного замку, тобто у перших десятиліттях ХVІІ століття. Картина тут різна. У першому шурфі, ближчому до в’їзної брами, виявили рештки дерев’яного настилу у вигляді дощок поверх горизонтальних колод, який можна віднести до першої половини ХVІІ століття. У другому ж шурфі дослідники натрапили на добре збережене мощення дрібним каменем вапняку. Причому, кам’яна бруківка була укладена на «подушці» зі суглинку.

Подібну картину, довелось спостерігати під час розкопок 1995 року, які проводили у південній частині подвір’я замку відомі археологи Ігор Свєшніков та Віра Гупало. Науковці тоді теж натрапили на бруківку, але на значно більшій глибині.
Перший шурф цього разу подарував цікаві знахідки. З-під землі, зокрема. вдалось видобути розвал керамічного горщика періоду будівництва замку. Можна припустити, що знайдену посудину використовували для забезпечення харчами будівничих замку.

Заслуговують на увагу матеріали давньоруського часу – періоду літописного міста Дубен: бронзовий хрестик, наконечник ременя, пряслице, кераміка від Х до ХІІІ століття, яка свідчить про  активну обжитість території пізнішого подвір’я замку у період літописного міста Дубен.

У вдвічі більшому за розмірами розкопі в оборонному рові замку зафіксовані раніше невідомі особливості конструкції першого мосту бастіонного замку, а також глибину рову на цій локації (3,7 м нижче від поверхні теперішнього рову). Виявлені чіткі ознаки стояння у цьому місці води (значна кількість річкових молюсків та черепашок). У розкопі натрапили на одну із опор старого мосту, яка має сліди реконструкції, проведеної, ймовірно, у середині ХVІІІ століття, коли замок переживав бурхливий етап перебудови.

Важливе архітектурне спостереження щодо конструкції мосту: будівничі подбали про надійність та довговічність кам’яної опори, закріпивши її дубовими жердинами. Можна припустити, що  відкопана опора – не єдина у цьому місці, і усі вони не були суцільні, а розташовувались попарно. І таких пар, ймовірно, було до шести - вони не мали аркоподібного завершення, а представляли собою кам’яні стовпи. Дослідникам також відкрились дубові палі, які підтримували проміжки між кам’яними опорами.
Серед знахідок на цій локації – багато кераміки від давньоруського часу до ХVІІІ-  ХІХ століть, срібний ґудзик ХVІІ століття від кунтуша чи жупана і дрібна монета ХVІ століття, а також люлька другої половини ХVІІ століття.

СПУДЕЙСЬКІ ВРАЖЕННЯ
Щодня рівно о 9.00 протягом двох тижнів спудеїв Національного університету «Острозька академія», які закінчили навчання на першому курсі, вже можна було побачити у русі. Практику у замку для них легкою прогулянкою не назвеш. Микола Одарчук, наприклад, вбачає у археологічних розкопках повноцінний робочий день, причому, для хлопців - не лише з лопатами, але й з кирками та ломами. Однак зізнається, що цікава знахідка у землі,  як-от австрійський багнет періоду Першої світової війни, чи бруківка, якою була викладена замкова дорога у ХVII столітті, повністю компенсують фізичні навантаження.

Спудеї-практиканти були свідомі того, що замок у Дубні протягом короткого часу навряд чи стане для них «клондайком артефактів». Проте Анну Ейсмонт, для прикладу, переповнювали позитивні емоції, коли вона знаходила частинку розписаного старовинного глечика, чи «звільняла» від землі опору первісного мосту.

Софія Бобик, Дарія Клименко, Аліна Владієвська кажуть, що відчули впродовж археологічних розкопок азарт з присмаком адреналіну, і разом з тим отримали колосальний досвід, який у майбутньому допоможе їм  оволодіти фахом археолога-історика. А Назар Кичкирук та Олександр Мовчанов за унікальною можливістю власноруч доторкнутись до історії, переконались, що наука археологія не позбавлена романтики…

Усі вони повторюють наче мантру: побувавши у Дубенському замку вперше, обов’язково захочеш сюди повернутись!