Новини заповідника

У ці дні колектив Державного історико-культурного заповідника м. Дубна має приємну нагоду поспілкуватись із Вірою Гупало, археологинею, докторкою історичних наук, старшою науковою співробітницею відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Впродовж 1995-2007 років Віра Діонізівна очолювала археологічну експедицію, яка досліджувала крипти колишнього костелу бернардинів у нашому місті. І ось настав зворушливий та історичний момент: унікальні речі, віднайдені під час розкопок, відтепер поповнили фонди Заповідника.


Про кожну річ учениця й послідовниця професора Ігоря Свєшнікова може розповідати довго і захопливо, адже це її професійна стихія. Як, наприклад, про вервиці (аксесуар у вигляді нитки з нанизаними на неї намистинками, що використовується під час молитов), які знайшли в похованнях середини ХVІІ ст. На одній із них – намистинки з чеського скла, а найціннішим вважається зразок, що виготовлений із гагату – каменю, родовища якого знаходились у Німеччині. Звідти цей коштовний камінь постачався в Європу. Знайдені в криптах вервиці з гагату, найімовірніше, були завезені з міста в північно-західній частині Іспанії – Сантьяго-де-Компостела, де нині знаходиться величезний паломницький осередок. Наразі ці рідкісні речі – перші та єдині знахідки на території України.


У деталях дослідили ще один предмет, датований ХVІІІ ст. – бронзовий дзвіночок, знайдений у підвівтарній. Ця оздоба розміщувалася на катафалку під час похорону когось із місцевої знаті – заможних купців, міщан або шляхти.


Віра Гупало також передала Заповіднику кілька шкаплерів. Це виняткові предмети, пов’язані з релігійними братствами, якими опікувалися різні чернечі ордени. Колір шкаплеру відповідав кольору чернечої сутани. На одному зі зразків бачимо образ Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії, інший – тканий, машинної роботи, у вигляді гобелену, що оберігав його власника від епідемії чуми, про що свідчить зашифрована в окремих літерах молитва «Пострах демонів».

Шкаплери – насправді унікальні речі, – розповіла Віра Гупало. – Вони виготовлені зі сукна та шовку, гаптовані сріблом та золотом і трапляються винятково у похованнях тієї доби. Рідкісні вони не лише для Дубна, але й для всієї Європи. Лік йде на одиниці. З археологічних розкопок у криптах костелу ми видобули майже 20 таких предметів. І це – одна з найбільших колекцій у Європі.

Довгим видався шлях до Дубна сукні, яку археологи теж знайшли в одному з поховань. Вона спочатку помандрувала до інституту археології в місті Торунь, де найвідоміша реставраційна лабораторія Польщі. Сукня має чітко визначений вік – вона датується 1645 роком: є документальне підтвердження, хто її носив і на кого її одягнули востаннє. Фасон жіночого одягу, привезеного з Франції, найпевніше з Парижу, має назву «а la мode», тобто пошитий за модними французькими зразками середини ХVІІ століття. І це – єдина сукня такого крою на той період у Центральній та Східній Європі.



Археологічні розкопки в Дубні велись загалом протягом семи років. Їх результати стали матеріалом для написання книги, над якою Віра Гупало працювала 25 років. Як розповіла дослідниця, рукопис книги, яка матиме назву «Бернардини в Дубні: смерть і похорони в середовищі волинської шляхти у ХVІІ-ХVІІІ століттях», вже практично готовий до друку. Її обсяг перевищуватиме одну тисячу сторінок. Залишилось лише відцифрувати фотознімки, які в період розкопок зробили плівковим фотоапаратом. Цим і зайнялась Віра Гупало під час триденного перебування в Дубенському замку. До кінця року видання має побачити світ. Майбутня книга викликає неймовірний інтерес.