Заклади культури на шляху Via Regia в Україні планують своє майбутнє
Перегляди: 559
«Як тільки війна закінчиться – туристи поїдуть в Україну» – так вважають працівники музейних установ і громадських організацій, які знаходяться на Великому культурному шляху Ради Європи в Україні. А така спільна думка з’явилась на тренінгах у рамках проєкту Фундації імені князів-благодійників Острозьких «Культура. Туризм. Майбутнє», організованих спільно з ГО «Асоціація культурно-мистецьких центрів «Віа Регія Україна» завдяки грантовій підтримці Goethe-Institut. Місцем проведенням заходів став Дубенський замок, який радо приймав гостей із Львівської, Рівненської, Волинської та Житомирської областей.
«Україна є центром Європи. І це об’єктивне поняття не лише тому, що географічний центр Європи розташований у нашій державі, але й тому, що нині тут твориться історія всієї європейської спільноти, – зазначає Микола Мандзюк. – Для українців крім сучасних і очевидних мотивів відчувати себе європейцями є ще один – історичний. Через Україну проходить Великий культурний шлях Ради Європи Via Regia. Кілька років поспіль спостерігається значне зацікавлення з боку європейських партнерів цього культурного маршруту. Побачивши розвиток такої тенденції, мені вдалося у 2020 році написати проєкт до Українського культурного фонду, аби створити об’єднання представників закладів культури України в містах Via Regia. Так було створено Асоціацію культурно-мистецьких центрів «Віа Регія Україна». Нині завдяки партнерським стосункам із Благодійною організацією «Фундація імені князів-благодійників Острозьких» та за грантової підтримки Goette Institute нам вдалося зібрати учасників із кожного міста шляху Via Regia для спільного навчання, генерації ідей розвитку та планування діяльності. Впевнений, що більшість озвучених та опрацьованих ідей, будуть втілені в життя і наша Україна стане центром культурного життя Європи!»
Тренінги відбувались у два етапи по 3 дні – 30 листопада-2 грудня і 14-16 грудня. Спершу музейники навчались стратегічного планування та зв’язків з громадськістю, а другий раз – управління проєктами у сфері культури.
«Серія навчань для представників музейних організацій і партнерських громадських організацій по шляху Via Regia Україна призвела до того, що ми побачили стійке партнерство між низкою конкретних установ. І ми намагалися спонукати їх до підготовки спільних проєктів та поділу досвідом. Ми намагалися організувати наших партнерів у такий спосіб, щоб вони не тільки з музеями співпрацювали, а щоб максимально використали потенціал місцевої громади: де поїсти, де переночувати, які є розваги. Це для того, щоб, зібравши цю інформацію в музейних руках, винести її спеціально на сувенірну карту. І таким чином підготувати музейну спільноту до прийняття більшої кількості туристів, які їхатимуть до нас після закінчення війни. Відповідно через роботу українських музеїв намагаємося інтегруватися у той шлях, який є за західним українським кордоном. А наше завдання – підготувати локальні музейні партнерства для того, щоб вийти на належний рівень партнерства з європейськими установами та консорціумами, які працюють по шляху Via Regia», – розповідає тренер Руслан Краплич.
Та додає, що вже три установи оголосили готовність до перегляду своїх стратегічних планів і запросили наставників для допомоги.
Учасники тренінгів відзначають, що було приємно познайомитись і поспілкуватися особисто, а не онлайн. Окрім того, вони домовились про інтеграцію й партнерство в мережі культурно-туристичного Королівського шляху Європи. А загалом музейники кажуть:
Василь Стрільчук, Бродівський історико-краєзнавчий музей:
«У такий час такі заходи є важливими. Для мене особисто тема Via Regia є близькою, тому що багато стикався з німецькими партнерами, ініціаторами. І дуже добре, що ідея в Україні знайшла своє продовження – вже створена мережа і вона працює. Вже третій рік Дубенський замок це питання вдало та гарно курує. І я думаю, що така співпраця матиме своє продовження. Щодо тренінгів, то для мене – це інший погляд. Подяка вам, пане Руслане (до тренера – прим. ред.). Я сподіваюсь, що тренінги мені допоможуть вирішити найближчим часом проблеми у своєму музеї, тому що мені відкрились нові напрямки й роз’яснення».
Володимир Недзельський із музею-заповідника «Золочівський замок»:
«Зараз саме час займатися такими тренінгами, оскільки, знаючи ситуацію в Україні, є шанс залучати кошти іноземних донорів».
Любомир Хахула, Львівський історичний музей:
«Перш за все тренінги мобілізували, тому що заставили тут багато думати, а потім думати скільки перед нами є ще перспектив і що ще треба зробити. Все дуже гарно сплановано – і робота в групах, і домашні завдання. Мені дуже сподобалося, що під час роботи в групах люди щоразу змінювалися й помітив як від цього змінювалися ідеї, результати. Це дає розуміння, що по поверненню додому треба добре підбирати групу. Нам цей досвід буде корисний».
Іван Касянчук, Державний історико-культурний заповідник м. Дубно:
«Тренінги мені дали розуміння, що якщо музей, установа має проблему, то за допомогою проєкту маємо її шляхи вирішення. Можна її вирішити десятьма різними дорогами, але завдання, тобто проблема, буде виконано».
Іра Петрович із музею-заповідника «Підгорецький замок»:
«Мені сподобалась як і перша частина тренінгів, так і ця. Особливо цікаво було дізнатися як писати проєкти. Для себе відкрила багато нового, тому що не розуміла як вони пишуться, відкрилися можливості, наприклад, подавати заявки для закордонних донорів».
А от тренер Богдан Алещенко помітив, що:
«Ці тренінги, крім підвищення знань, на які вони були спрямовані, більш дружніх відносин, зробили підґрунтя для мережевих проєктів у майбутньому. На наступний рік можна знайти конкурси, на які можна подавати мережевий проєкт із кількох областей або країн. Це можуть бути проєкти, починаючи від туристично-розважального напряму до наукових досліджень. Різновидність ідей залежатиме від вимог донора, потреб і слід використати потенціал мережі».
Наставники також впевнені, що про Україну захочуть дізнатися більше. А ще не слід обмежуватися тільки тими закладами, які змогли побувати на тренінгу.