Новини заповідника

Дубенський замок святкує ювілей – 530-ліття. Лаконічно від погляду в минуле до входження у перелік «Семи чудес України» – йдеться в статті. 

Погляд у сиве минуле

Кожного століття твердиня над Іквою перебудовувалась та укріплювалась. У XVII ст. князь Януш Острозький звів бастіони зі сторожовими вежами, котрі були з’єднані між собою куртиною (товстою стіною з бійницями). Виритий навколо рів наповнювався водою, а з протилежного боку фортецю омивала річка Іква, у якій й донині віддзеркалюється її північний бастіон.

Маючи високу обороноздатність, замок протягом свого існування жодного разу не був взятий приступом, хоча штурмувати його неодноразово намагались татарські війська, загони Максима Кривоноса, козацтво Богдана Хмельницького. Літописці підтверджують, що під час татарських набігів Дубенський замок був закутий в олово і броню та мав значні запаси провізії, тож міг витримати тривалу облогу.

Після князів Острозьких власниками замку були князі Заславські, Любомирські, Сангушки й знову Любомирські. Заволодівши замком вдруге в середині XVIII ст., Любомирські реконструювали замок, спорудивши на старому фундаменті палац, де стали влаштовувати пишні прийоми й торжества зі запрошенням почесних гостей, які прибували для укладення контрактів.

Під час щорічних контрактових ярмарків замок набув небувалого піднесення. Але після перенесення в 1794 році центру сполучення торгових шляхів за участю місцевих та закордонних купців до Звягеля, а згодом до Києва, замок почав занепадати. Через брак коштів князі Любомирські змушені були продати свої володіння княгині Барятинській, яка, своєю чергою, в другій половині XIX ст. весь замковий комплекс продала військовому відомству. Зазнавши руйнації під час Першої світової війни, реконструйований поляками в 30-х роках минулого століття, замок слугував місцем дислокації військових. Остання військова частина залишила фортецю 1986 року… 

Від занепаду до входження у перелік «Семи чудес України»

Щоб не втратити історичну перлину Волинського краю, наростити туристичний потенціал Дубенського замку і, зрештою, вивести його у престижний перелік «Семи чудес України», колектив дубенських музейників пройшов тривалий і доволі тернистий шлях з кінця 80-х – початку 90-х років минулого століття і до сьогодення. У цьому контексті потрібно розглядати два періоди цього історичного відрізка. У першому з них, на початку 90-х років минулого століття, над колишньою резиденцією князів Острозьких витало гамлетівське «бути чи не бути».

І треба віддати належне тодішньому керівництву установи, яке в умовах перебудови, певного хаосу та рейдерства зуміло зберегти замок як цілісний об’єкт історико-культурної спадщини. Історична пам’ятка пережила непрості часи, коли в палаці князів Любомирських протікав дах, обсипалась ліпнина у бенкетній залі, знищувався добротний паркет…Колективу Заповідника доводилось вручну виконувати чимало робіт, щоб не допустити руйнування палацу.

Першим кроком на шляху до відбудови та розвитку Дубенського замку стала Постанова Кабінету Міністрів України №444 від 14 червня 1993 року про створення Державного історико-культурного заповідника міста Дубна, на баланс якого передали 29 об’єктів культових споруд, пам’яток архітектури, житлових будинків історичної забудови центру міста.

Наприкінці 90-х років минулого століття в замку відкрили першу стаціонарну виставку «Скарби наші духовні» (ікони, дзвони, дерев’яна скульптура XVI-XIX ст.). У 2002 році в замку з’явилась ще одна стаціонарна виставка «Галерея портретів князів – власників замку».

Ретроспективний погляд у минуле замку окреслює ще один період, який по праву можна схарактеризувати, як час становлення його як історико-культурного комплексу і наукової установи. Його відлік почався з 2007 року і триває донині. Особливо продуктивними були 2011-2013 рр., протягом яких відкрили основні експозиції в палаці князів Любомирських. Зокрема, до Дня Незалежності України у 2011 році відкрили дві музейні експозиції – «Нетлінна пам’ять віків» (археологія та давня культура) та «Ой роде наш красний…» (етнографія та декоративно-прикладне мистецтво). У грудні того ж року замок доповнили ще дві зали музейної експозиції «Щит і меч землі Дубенської» (воєнні події XV-XX століть). 28 квітня 2012 року відбулась презентація постійної виставки «Карбована історія» (нумізматика, боністика, фалеристика, геральдика). У липні 2012 року музейний комплекс замку доповнила нова виставка «Історія тортур і покарань». З нагоди 520-річчя замку урочисто відкрили ще одну стаціонарну виставку «Мистецтво королівського і князівського полювання».

Колектив Заповідника знаходиться в постійному творчому пошуку, що дає можливість оновлювати та доповнювати наявні музейні експозиції. Зокрема, за останні роки отримала «друге дихання» оновлена експозиція сакральної спадщини Дубна. Максимально наближеною до автентичного інтер’єру княжої доби стала резиденційна складова замку, якою була в давні часи Тронна зала. Оновлена в стилі XVII ст., вона використовується для популяризації архітектурно-мистецької спадщини замку. Для реставраційно-відновлювальних робіт у Тронній залі ефективно використали як писемні джерела, так і архітектурні аналоги польських замків.

Дубенський замок – це не лише музейні експозиції та виставки. Пріоритетним напрямком у своїй діяльності, як представника ЮНЕСКО, директор Заповідника Леонід Кічатий вважає участь в євроінтеграційних процесах, побудові за підтримки голови Рівненської облдержадміністрації Віталія Коваля та голови Дубенської райдержадміністрації Всеволода Пекарського центру євроінтеграції на базі Дубенського замку. Яскравим прикладом цієї роботи був День Європи 2021 року, в ході проведення якого в замку відбулось підписання протоколів намірів про співпрацю між громадами Дубенщини та Седлецького повіту Республіки Польща, що стало прецедентом міжнародної співпраці на такому рівні. Два роки поспіль Заповідник, отримавши грантові кошти, бере участь у реалізації проєкту Українського культурного фонду «Via Regia Ukraine» – культурний та туристичний маршрут Ради Європи в Україні. Для цього в Дубенському замку створений туристично-інформаційний центр, який буде комунікувати зі закордонними туроператорами.

Дубенчанам і гостям міста, безумовно, запам’ятався регіональний фестиваль «Мандруй Рівненщиною!», який презентував туристичні продукти, культурний та гастрономічний потенціал територіальних громад Рівненщини. У червні минулого року Дубенський замок став співорганізатором міжрегіонального форуму «Волинь туристична», зібравши фахівців у галузі культури з 5 регіонів Західної України. Це основні події в замку лише за минулий мирний рік.

Одним із важливих напрямків роботи колективу Дубенського замку є повернення в громадський простір Дубенського Четвероєвангелія – однієї з найстаріших рукописних книг України, пов’язаної зі соціально-культурним піднесенням на теренах Волині в XVII ст. У плані підготовки до відзначення 530-річчя Дубенського замку була виконана чимала за обсягом робота з багатьма дослідниками, які здатні з наукової точки зору засвідчити вагоме історичне значення цієї рукописної пам’ятки. Співпраця замку з Київською богословською академією допомогла отримати електронний примірник Четвероєвангелія. На жаль, завершенню роботи зі створення факсимільного видання книги завадила війна, але є впевненість, що цей процес буде успішно завершений, і ми матимемо ще одну нагоду прославити нашу Дубенщину як один із культурно-освітніх осередків XVI ст., де створювались рукописні пам’ятки України.

За останні роки колектив Заповідник значно активізував просвітницьку роботу і популяризацію історичних джерел шляхом введення їх у науковий обіг з подальшим використанням для реконструкції різних аспектів минулого міста Дубна та його округи. З цією метою у 2017 році започаткували видання «Дубенського наукового вісника». Це оновлений формат колишніх дубенських збірників наукових праць, які випускав Заповідник з нагоди проведення різних конференцій. Він уже набрав характеру періодичного видання, і на сьогодні зібрано матеріали для 4-го випуску. У збірнику друкуються дослідники з усієї України, статті польських музейних інституцій, завдяки чому охоплений чималий спектр різних дослідницьких проблем від археології до нумізматики, що підсилює репутацію Заповідника як науково-дослідницької установи.

Ще один важливий аспект діяльності Заповідника – проведення щорічних археологічних експедицій, які важко сьогодні уявити без вагомої підтримки керівництва, усього колективу установи. Дослідження дозволили отримати потужні джерела, які по-новому висвітлюють історію дубенських монастирів (у першу чергу Спасо-Преображенського та Свято-Вознесенського) і доповнюють уявлення та знання про процес формування й розвитку Дубенського замку як історичної пам’ятки та оборонної споруди, її роль у житті міста, в долі князів Острозьких. Щоб зрозуміти унікальність замку, потрібно було знайти певні підтвердження в археологічних та писемних джерелах, і зараз ми можемо направду говорити про те, що розвиток Дубенського замку відбувався своєрідним шляхом, який немає аналогів у масштабах України за своєю архітектурно-планувальною системою, а також за своїм значенням соціально-адміністративного осередку родини князів Острозьких.

Неабияку роль у популяризації історії замку відіграє нічна екскурсія «Духи та легенди Дубенського замку». Вона привернула увагу численних відвідувачів і зробила замок ще більш відомим у масштабах України. Відомо про факти, коли до Дубна з цієї нагоди приїздили екскурсії з Києва, Львова та інших міст України, а відгуки про театралізоване дійство в нічну пору в замку лишали захопливі. Нічна екскурсія Дубенського замку стала яскравою ознакою новаторства і розвитку туристичної галузі нашого регіону.

У 2021 році в замку відбулась презентація ексклюзивного театралізованого проєкту «Шлюб за добу», для якої залучили оновлену Тронну залу. Молоді люди з великим задоволенням реєструють шлюб в ексклюзивній атмосфері княжої доби. Це теж є своєрідною родзинкою багатогранної діяльності Дубенського замку.

Багато з того, що ми задумали реалізувати в ювілейний рік, скасувала війна. Віримо, що тимчасово – до нашої перемоги. Деякі стратегічні цілі на сьогодні виявилась недосяжними. Це стосується реалізації проєкту за президентською програмою «Велика реставрація», до якої увійшов палац князів Любомирських. За три дні до початку війни керівництво Заповідника побувало в Міністерстві культури та інформаційної політики України, щоб рухатись у цьому напрямку далі. Однак повномасштабне вторгнення агресора поки що унеможливлює реставраційно-відновлювальні роботи в колишньому князівському маєтку. Те саме стосується друку та презентації факсимільного видання Дубенського Четвероєвангелія.

Та все ж ми не втрачаємо надії на те, що обов’язково реалізуємо намічене. Тож колектив Дубенського замку у рік його 530-річчя з оптимізмом дивиться у майбутнє!

Переможемо!

Реставруємо!

Відродимо!

І обов’язково запросимо вас на бал у палац князів Любомирських!