
ПРОГРАМА УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Перегляди: 38
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 4 червня 2025 р. № 658
Київ
Про затвердження Типової програми
унеможливлення насильства та жорстокого
поводження з дітьми
Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України “Про охорону
дитинства” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Типову програму унеможливлення насильства та
жорстокого поводження з дітьми, що додається.
2. Державній службі у справах дітей провести інформаційно-
роз’яснювальну роботу серед суб’єктів, зазначених у пункті 2 Типової
програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми,
затвердженої цією постановою, про необхідність розроблення та
затвердження документів, а також вжиття інших заходів, передбачених
Типової програмою.
image2
Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 26
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 червня 2025 р. № 658
ТИПОВА ПРОГРАМА
унеможливлення насильства та
жорстокого поводження з дітьми
1. Ця Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого
поводження з дітьми (далі — Типова програма) спрямована на забезпечення
функціонування ефективної системи унеможливлення будь-якого виду
насильства та жорстокого поводження з дітьми, створення у закладах освіти,
культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і
спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрах, дитячих та
молодіжних громадських об’єднаннях, інших громадських об’єднаннях, що
є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми (далі — суб’єкти
роботи з дітьми та молоддю), середовища, вільного від насильства та
жорстокого поводження з дитиною, запровадження системи інформування
про випадки (або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження
з дітьми у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю, а також забезпечення
оперативного їх розгляду та реагування на них.
2. Типова програма є обов’язковою для суб’єктів роботи з дітьми та
молоддю під час розроблення Положення про запобігання та протидію
насильству та жорстокому поводженню з дітьми.
Працівники суб’єктів роботи з дітьми та молоддю повинні бути
ознайомлені з Положенням про запобігання та протидію насильству та
жорстокому поводженню з дітьми та інформацією про захист дітей від усіх
форм насильства, зокрема домашнього насильства, експлуатації, булінгу,
найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з
дитиною.
3. У Типовій програмі терміни вживаються у значенні, наведеному в
Сімейному кодексі України, Законах України “Про охорону дитинства”,
“Про запобігання та протидію домашньому насильству”, інших
нормативно-правових актах.
4. Завданнями Типової програми є:
запровадження порядку дій, спрямованих на унеможливлення
насильства та жорстокого поводження з дітьми;
формування у працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю
відповідального ставлення до недопущення насильства та жорстокого
поводження з дітьми;
поширення культури нульової толерантності до насильства та
жорстокого поводження з дітьми у всіх сферах діяльності;
забезпечення оперативного інформування уповноваженого підрозділу
органу Національної поліції та служби у справах дітей про випадки
вчинення насильства та жорстокого поводження з дітьми.
5. З метою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з
дітьми суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинно бути забезпечено
впровадження таких основних заходів:
1) превентивні заходи:
затвердження Положення про запобігання та протидію насильству та
жорстокому поводженню з дітьми;
затвердження форми первинного повідомлення про підозру на випадок
насильства щодо дитини згідно з додатком 1;
затвердження форми реєстрації внутрішнього інциденту (журналу
безпеки) згідно з додатком 2 або ведення обліку внутрішніх інцидентів
(повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з
дитиною) в інший спосіб за рішенням суб’єкта роботи з дітьми та молоддю;
затвердження форми анкети анонімного опитування для дітей згідно з
додатком 3;
інформування дітей, батьків або інших законних представників дитини,
працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань унеможливлення
насильства та жорстокого поводження з дітьми;
проведення оцінювання ризиків насильства та жорстокого поводження
з дітьми в діяльності суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, вжиття заходів,
необхідних для їх усунення або мінімізації;
врахування ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми під
час прийому на роботу працівників суб’єктів роботи з дітьми та молоддю;
2) заходи із виявлення та реагування на випадки насильства та
жорстокого поводження з дітьми:
організація доступних та безпечних способів повідомлення про
випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною;
оперативне реагування за результатами розгляду заяв (скарг,
повідомлень) про випадки насильства або жорстокого поводження з дітьми
у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю (далі — повідомлення);
3) заходи з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення
насильства та жорстокого поводження з дітьми:
організація тренінгів, інших навчальних заходів для працівників
суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та інших фахівців, які контактують з
дітьми;
організація інформаційних сесій для дітей (пояснення прав дитини,
способів захисту, контактів для звернення);
залучення батьків, інших законних представників дитини (проведення
батьківських зборів, розповсюдження інформаційних матеріалів);
4) заходи з моніторингу та оцінки виконання програми:
регулярні самоперевірки (оцінка ефективності заходів, виявлення
проблемних аспектів);
збір інформації для зворотного зв’язку (анкетування дітей, батьків,
персоналу);
аналіз інцидентів (вивчення випадків насильства для запобігання
повторенню);
5) заходи з інформування (розміщення у доступних місцях для дітей та
батьків, інших законних представників інформаційних матеріалів (плакатів,
брошур із контактами служб допомоги, контактних номерів телефонів для
анонімного звернення).
6. Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю:
затверджує Положення про запобігання та протидію насильству та
жорстокому поводженню з дітьми з урахуванням Типової програми, є
відповідальним за його реалізацію, забезпечує його оприлюднення,
ознайомлення з ним своїх працівників та здійснює контроль за виконанням,
в якому обов’язково визначаються суб’єкти виконання Типової програми
(адміністрація, волонтери, працівники, інші залучені фахівці, які
контактують із дітьми), до кого застосовується Типова програма, вимоги
щодо політики найму працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю,
пов’язані із політикою запобігання насильству (перевірка кандидатів на
наявність судимостей, рекомендації), вимоги щодо навчання персоналу
(обов’язкові навчання з питань захисту прав дитини);
забезпечує здійснення заходів із ознайомлення працівників суб’єкта
роботи з дітьми та молоддю, інших фахівців, які контактують із дітьми, із
Положенням про запобігання та протидію насильству та жорстокому
поводженню з дітьми до початку їх роботи з дітьми, але у строк, що не
перевищує п’яти робочих днів із дня початку роботи суб’єкта роботи з
дітьми та молоддю;
розглядає усні та письмові повідомлення протягом однієї доби з дня
надходження, забезпечує функціонування механізму подання повідомлень;
невідкладно повідомляє уповноваженому підрозділу органу
Національної поліції та службі у справах дітей у разі виявлення ознак
насильства або жорстокого поводження з дитиною;
сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке
поводження з дитиною, стали свідками або постраждали від насильства або
жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб;
забезпечує проведення навчань, тренінгів, профілактичних заходів для
дітей, батьків або інших законних представників дитини, працівників
суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань запобігання насильству та
жорстокому поводженню з дітьми;
взаємодіє із службами у справах дітей, центрами соціальних служб,
закладами освіти, охорони здоров’я та іншими уповноваженими органами
для оперативного реагування на випадки насильства та жорстокого
поводження з дітьми.
7. Працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю у разі виявлення
ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:
вжити невідкладних заходів для припинення насильства або
жорстокого поводження з дитиною;
надати у разі потреби домедичну допомогу, викликати бригаду
екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до уповноваженого
підрозділу органу Національної поліції;
повідомити керівнику суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та одному
з батьків або іншим законним представникам дитини, яка вчинила
насильство або жорстоке поводження, та дитині, яка постраждала від
насильства або жорстокого поводження, про виявлення ознак насильства
або жорстокого поводження з дитиною.
8. Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю повинен забезпечити
функціонування механізму подання повідомлень, який передбачатиме:
інформування дітей та їх батьків або інших законних представників
дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю про їх обов’язок
повідомити про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми з
наданням інформації про шляхи інформування про такі випадки;
забезпечення функціонування різних способів отримання повідомлень
про можливі випадки насильства (телефонний зв’язок, електронний лист,
скринька для паперових повідомлень тощо), зокрема анонімно за бажанням
особи, яка залишила повідомлення.
У разі потреби керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю
може визначати відповідальну особу для здійснення заходів щодо
унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, яка
реєструватиме повідомлення, що надійшло, в журналі обліку (у паперовій
та/або електронній формі) та забезпечуватиме його підготовку до розгляду.
Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю розглядає повідомлення
протягом однієї доби з дня його надходження.
У разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з
дитиною керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю невідкладно у строк,
що не перевищує однієї доби, повідомляє про це батькам або іншим
законним представникам дитини (крім випадків, коли батьки або інші
законні представники дитини є кривдниками дитини), письмово повідомляє
уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у
справах дітей, а також вживає заходів відповідно до Порядку забезпечення
соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих
обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого
поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які
перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України,
2020 р., № 57, ст. 1779).
9. Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства”
забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких
внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої
свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Під час працевлаштування осіб, які матимуть безпосередній або
опосередкований контакт з дітьми, має бути проведене опитування, яке
може включати запитання ситуаційного характеру щодо насильства або
жорстокого поводження із дитиною, з метою виявлення можливої
схильності особи до агресії, насильницької поведінки, жорстокого
поводження.
10. Суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинні бути розроблені
та/або поширені інформаційні матеріали з питань унеможливлення
насильства та жорстокого поводження з дітьми шляхом:
розміщення на інформаційних стендах у приміщенні суб’єкта роботи з
дітьми та молоддю, розповсюдження серед працівників, дітей, їх батьків або
інших законних представників дитини у формі буклетів (листівок);
надсилання через батьківські, учнівські групи в месенджерах,
розміщення на офіційному веб-сайті суб’єкта роботи з дітьми та молоддю
та його сторінках у соціальних мережах;
проведення тематичних семінарів для батьків або інших законних
представників дитини.
11. Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю забезпечує інформування
працівників з питань унеможливлення насильства та жорстокого
поводження з дітьми (далі — інформування), що передбачає такі
напрями (теми):
розпізнавання фізичного, психологічного, економічного та
сексуального насильства;
методи профілактики булінгу серед дітей;
використання ненасильницьких методів спілкування та управління
конфліктами;
надання першої психологічної допомоги дітям, які постраждали від
насильства та жорстокого поводження з дітьми;
порядок дій у разі виявлення випадків насильства або підозри щодо їх
наявності;
дотримання правових норм щодо захисту дітей від насильства;
алгоритм взаємодії з уповноваженими підрозділами органів
Національної поліції та службою у справах дітей у разі виявлення фактів та
ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.
Інформування здійснюється шляхом:
проведення щорічних інформаційних кампаній, тематичних тижнів і
конкурсів, приурочених питанням унеможливлення насильства та
жорстокого поводження з дітьми;
інтерактивних тренінгів для дітей із розвитку емоційного інтелекту,
толерантності та ненасильницького спілкування;
проведення ігор та рольових прав, які моделюють реальні ситуації та
допомагають дітям дізнатися про способи захисту порушених прав;
впровадження занять за типом діяльності суб’єкта роботи з дітьми та
молоддю з питань безпечної поведінки, прав дитини та медіації;
співпраці з психологами та соціальними працівниками для проведення
групових та індивідуальних занять щодо запобігання насильству;
організації зустрічей із фахівцями, які можуть поділитися досвідом і
порадами щодо запобігання насильству (працівники уповноваженого
підрозділу органу Національної поліції, юристи, соціальні працівники);
використання мультимедійних матеріалів (відеороликів, презентацій,
інтерактивних платформ) для інформування дітей у цікавій та доступній
формі щодо неприпустимості насильства та жорстокого поводження,
ознайомлення з ознаками та формами насильства та жорстокого
поводження, порад щодо запобігання насильству в дитячому середовищі,
процедури повідомлення про насильство та жорстоке поводження,
передбаченої суб’єктом роботи з дітьми та молоддю, алгоритму дій у разі
виявлення насильства, способів та механізмів отримання допомоги,
можливих наслідків для особи, яка вчинила насильство або жорстоке
поводження.
Для проведення інформування дітей, батьків або інших законних
представників дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю
можуть залучатися експерти, фахівці, зокрема представники органів
місцевого самоврядування, структурних підрозділів місцевих державних
адміністрацій, служб у справах дітей, уповноважених підрозділів органів
Національної поліції, надавачів соціальних послуг, закладів вищої освіти, а
також психологи, соціальні педагоги, фахівці в галузі права, представники
громадських об’єднань, іноземних неурядових організацій.
12. З метою унеможливлення насильства або жорстокого поводження з
дітьми керівник субʼєкта роботи з дітьми та молоддю забезпечує виявлення
поведінки дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, яка
потенційно може призводити до насильства та жорстокого поводження.
Недопустимою вважається поведінка, що може призводити до
порушення права дитини на повагу до її особистості, гідне ставлення.
Індикаторами, які можуть вказувати на потенційні ризики спричинення
насильства та жорстокого поводження з дітьми, є використання тону голосу,
який може сприйматися як залякування або образа, використання
принизливих коментарів стосовно дітей та в присутності дітей,
застосування покарань до дитини, а також інші індикатори.
13. З метою унеможливлення ризиків насильства та жорстокого
поводження з дитиною працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю
повинні не допускати фізичного контакту з дитиною, якщо він не є
необхідним відповідно до змісту заходів або видів діяльності з дитиною.
У разі коли передбачається фізичний контакт з дитиною, який є
необхідним відповідно до змісту заходів з дитиною, такий контакт
проводиться у присутності не менше однієї повнолітньої особи, крім
виконавця, або в приміщенні, що забезпечує можливість вільного доступу
інших осіб та не має перешкод для самостійного виходу дитини.
14. Унеможливлення насильства та жорстокого поводження включає
регулярне оцінювання ризиків, пов’язаних з насильством та жорстоким
поводженням з дітьми, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або
мінімізації, із забезпеченням подальшого моніторингу та контролю, а також
перегляд запроваджених заходів з унеможливлення насильства та
жорстокого поводження з дітьми.
Якщо за результатами розгляду повідомлення:
виявлено ознаки насильства та жорстокого поводження з дитиною,
суб’єкт роботи з дітьми та молоддю аналізує причини та умови, які могли
сприяти або стати підставою для порушення прав дитини;
не виявлено ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною,
інформація, викладена в повідомленні, аналізується на предмет наявності
ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною та вживаються
заходи до унеможливлення настання таких ризиків.
Діяльність щодо виявлення та аналізу ризиків провадиться суб’єктом
роботи з дітьми та молоддю із залученням сторін, зокрема дітей.
15. Про невиконання, неналежне виконання суб’єктом роботи з дітьми
та молоддю повноважень щодо запобігання насильству та жорстокому
поводженню з дітьми може бути повідомлено уповноваженій особі
(координатору) в органах виконавчої влади та органах місцевого
самоврядування, на яких покладено функції щодо забезпечення рівності
прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству
за ознакою статі.
__________________
Додаток 1
до Типової програми
ТИПОВА ФОРМА
первинного повідомлення про підозру
на випадок насильства щодо дитини
___________________________________________________________
(найменування закладу освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної
культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних
громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи,
які контактують з дітьми)
Дата події або виявлення: ____ ________ 20__ р.
1. Інформація про дитину:
прізвище ___________________________________________________
ім’я ________________________________________________________
по батькові (за наявності): _____________________________________
вік дитини: __________________________________________________
соціальний статус (за потреби):
дитина з інвалідністю;
дитина-сирота;
дитина, позбавлена батьківського піклування;
інше: ____________________________________________________.
2. Інформація про особу, яка повідомляє:
прізвище ___________________________________________________
ім’я ________________________________________________________
по батькові (за наявності): _____________________________________
найменування посади: ________________________________________
контактний номер телефону: __________________________________.
Опис ситуації: _____________________________________________
(зазначити максимально докладно, що сталося, коли, де, хто був присутній)
____________________________________________________________
____________________________________________________________.
3. Інформація про ознаки насильства/поведінку дитини:
тілесні ушкодження;
страх, уникання контакту;
розповіді про образи/тиск;
інше: ____________________________________________________.
4. Інформація про вжиті заходи (на момент заповнення):
поінформовано відповідальну особу закладу;
поінформовано батьків/інших законних представників;
поінформовано службу у справах дітей;
поінформовано уповноважений підрозділ органів Національної
поліції;
інше: ____________________________________________________.
_____________________
(підпис особи, яка заповнює
первинне повідомлення)
_____________________
(дата)
__________________
Додаток 2
до Типової програми
ТИПОВА ФОРМА
реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки)
Порядковий
номер
Інформація про
спосіб отримання
повідомлення про
підозру на випадок
насильства щодо
дитини (звернення
(повідомлення):
усне/письмове)
Прізвище,
ім’я дитини
Тип ситуації*
Заходи реагування
Результат**
Підпис
відповідальної
особи
_____________________
*Зазначається факт про фізичне/психологічне насильство/булінг/спробу втечі/інше.
**Зазначається, чи поінформовано органи, надано допомогу, припинено контакт тощо.
__________________
Додаток 3
до Типової програми
ТИПОВА АНКЕТА
анонімного опитування для дітей*
1. Чи почувався (почувалася) ти в безпеці під час перебування у
закладі?
так, завжди;
інколи;
ні.
2. Як до тебе ставилися дорослі?
з повагою;
байдуже;
іноді грубо або несправедливо.
3. Чи були випадки, коли хтось із працівників (закладу освіти,
культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і
спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та
молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є
суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми), інших залучених
фахівців або дітей тебе лякав, ображав або погрожував?
так;
ні.
4. Чи знаєш ти, до кого можна звернутися за допомогою?
так;
ні.
5. Що б ти хотів (хотіла) покращити для того, щоб було безпечніше?
(відкрите поле)
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________.
_____________
*Анкета заповнюється дітьми у доступному форматі.
__________________