Новини заповідника

Дубенський замок зберігає ще багато наукових таємниць, які час від часу відкриваються дослідникам. Сьогодні ми поспілкуємося про результати розвідкових шурфувань поблизу фундаментів північної стіни палацу князів Любомирських. Вони проводилися Юрієм Пшеничним – завідувачем відділу історії ДІКЗ м. Дубна та Андрієм Бардецьким – головою МГНО «Дубенський археологічний осередок».

– Юрію Леонідовичу, припускаю, що територія, яка прилягає до замкових мурів, таїть у собі ще чимало приємних несподіванок у сенсі археологічних відкриттів. Варто лишень поставити перед собою ціль…
– Цілком маєте рацію. Навколозамкова територія була інтенсивно обжита людиною, починаючи з періоду середньовіччя, коли тут виник укріплений осередок слов’янського поселення. Саме він був для людей гарантом спокійного життя. Городище мало кілька укріплених ділянок (дитинець, окольний город), а відтак добре захищалось від зовнішніх загроз. Відповідно формування значних культурних нашарувань розпочалось уже в той час.
Надалі нашарування тут утворювались у зв’язку з будівництвом оборонного комплексу доби князів Острозьких. В XV ст. на місці дитинця городища виникає перший князівський замок, а на початку XVII ст. Януш Острозький розбудовує новий бастіонний замок площею майже 2 га в межах окольного города літописного періоду і періоду старого замку.
У час, коли перший замок князів згадується в XV ст. на місці дитинця, що нині відповідає території, яку займає Дубенський РЕМ, то на місці бастіонного замку була територія проживання княжих слуг, військових, ремісників. Тут знаходився княжий двір, формуючи територію пригородку або нижнього замку. Подібне розпланування замків можна побачити в Луцьку, Острозі й багатьох інших містах.
Будівництво Янушем Острозьким бастіонного замку, без сумніву, посприяло потужному розвитку оборонної споруди. Ми бачимо нині, наскільки це великий комплекс будівель і сховищ. Звичайно, що в цей період дуже інтенсивно велось як будівництво, так і вирувало саме життя.
Звідси – формування потужних нашарувань і очікування цікавих знахідок, які дають нам можливість краще собі уявити, як відбувались етапи будівництва, датувати окремі елементи структури замку, виявити якісь унікальні речі, котрі б дозволили краще схарактеризувати привілейованість цього осередку. Князі Острозькі та їхні наступники представляли еліту Королівства Польського та Великого князівства Литовського. Тому їхній побут і повсякденне оточення проявляли дотичність до елітної культури тогочасної аристократії.
Практично цей шурф підтвердив наші очікування, що в цьому місці ми можемо розраховувати на знахідки, які будуть характеризувати його престижність на тлі інших ділянок міста.

– Чому для проведення розвідкового шурфу обрали саме це місце біля північної стіни палацу князів Любомирських?
– Від початку робіт ми не розраховували віднайти предмети княжих часів, позаяк знали про перекопи радянських часів, зокрема, тут у свій час знаходились сховища для пально-мастильних матеріалів. Але вирішили покластися на археологічну удачу і розпочати розвідку поблизу вікна, яке виходить із колишньої банкетної зали палацу князів Любомирських. За нашими припущеннями тут можна було б знайти цікаві речі.

– І що ж вам вдалось відшукати?
– Колекція замкових знахідок із шурфу чимала. Знайдено багато матеріалів, які стосуються внутрішнього наповнення будівель – предмети побуту власників і їхнього оточення, сліди від перероблення та споживання їжі. Ми виявили нашарування, які показують певні етапи будівельних робіт і приблизно вказують на час, коли вони проводились. Серед іншого, я хотів би згадати керамічні плитки на підлогу. Окремі з них мають покриття поливою, на інших вона стерта внаслідок пересування по її поверхні людей.
Зауважу, що така керамічна плитка ніде під час розкопок на території Дубна досі виявлена не була. Це суто замкова категорія оздоблення, пов’язана з облаштуванням заможних осередків.

Під час шурфування також виявили чималу кількість пічних кахлів. Найстаріші зразки за типологічними та декоративними ознаками можуть датуватись першою половиною XVIII ст. Вони опинились там не випадково, а в ході цілеспрямованого усунення старого внутрішнього наповнення багатої житлової будівлі. Оздоблення цих виробів поліхромне – у них поєднуються різні кольори декорування лицевої частини. Такого поєднання на території Дубна ми не зустрічали. Схожі кахлі знайшли на території Острозького замку. Окремі фрагменти таких виробів виявили Віра Гупало та Ігор Свєшніков, коли в 1995-1997 роках досліджували дворище Дубенського замку.
З давніх матеріалів відзначу фрагмент денця синього скляного блюдця, на якому розпізнано чотиридільне геральдичне зображення, що нагадує один із сегментів герба на в’їзній брамі Дубенського замку. У ньому чітко читається зображення гіпоцентавра, який стріляє з лука у власний хвіст у вигляді змії. Це – герб Гольшанських. Ним користувалась, зокрема, Тетяна Гольшанська – перша дружина князя Костянтина Івановича Острозького, мати Іллі Острозького. Цікаво, що це досить ранній період – кінець XV ст. – перша половина XVI ст., і малоймовірно, що герб Гольшанських зображали на своїх предметах побуту чи інших декоративних елементах пізніші власники замку – Заславські чи Сангушки.
Гербом із зображенням гіпоцентавра могла користуватись Гальшка Острозька – єдина дитина Іллі Острозького, яка народилась, коли її батько вже помер. Дуже вірогідно, що ця мисочка з гербом представляє частину колекції скарбів замку, яка переходила в спадок.

– На якій глибині проводилась археологічна розвідка під мурами замку?
– Шурфування – це земляні роботи, які пов’язані з визначенням доцільності дослідження тієї чи іншої ділянки, а також з’ясування стану збереження культурних нашарувань. Тому наша робота мала розвідковий характер. А щодо глибини шурфа, то зазначу, що всього в ньому вдалось виділити 17 нашарувань. Деякі з шарів, потужністю до 0,5 м, найменші сягали всього 0,05 м. Загальна глибина шурфа становила 4,5 м.
Верхній шар формувався в другій половині XX – на початку XXI ст. і пов’язаний із будівельними роботами в радянський період та в період створення заповідника. Нижче добре читаються шари, які стосуються перебудови періоду Польщі 20-30-х років минулого століття. Далі – шар будівельного сміття, за ним – шар тиньку, який накладали на стіну палацу. Цим шарам передують демонтажні шари, один з яких дуже потужний і складається з демонтованих кахельних печей. Він утворився в ході перебудов у другій половині ХІХ ст. або за Польщі, коли усувались старі кахельні печі та викидались з вікна просто на терасу.
Нижче нього залягав чорний, насичений знахідками шар із домішками вугликів, черепашок устриць, кісток тварин. Він зображає період стабільного життя палацових мешканців, які під час контрактів викидали чимало харчових відходів. З такого шару походить горщик, який датується XVIII ст. – першою половиною XIX ст. Глибше відзначені значні шари з присутністю масивних тесаних каменів, які були завезені для початку будівництва палацу.

У 15–17-у шарах багато ранніх матеріалів, які формувались під час демонтажу старих споруд і початку будівництва нових. Трішки гіркоти в цих дослідженнях додає те, що не виявлено чистих шарів XVII ст., без домішок матеріалів XVIII ст. Якби ми зафіксували такий шар, то з впевненістю можна було сказати, що ця стіна існувала в період Острозьких, тобто в XVII ст. А позаяк усі шари перемішані, то попередні дослідження дають підстави говорити, що північна стіна під палацом князів Любомирських будувалась разом з усім палацом.

Окрім того, з нижніх шарів в ході промивання ґрунту ми отримали невелику вибірку кісток птахів. Вже маємо результати дослідження знайдених решток від нашого колеги-орнітолога з Києва Леоніда Горобця, який визначив кістки індика, куріпки та курей. Індичка – делікатес для того часу, і, очевидно, поблизу міста мала бути ферма, де цю птицю вирощували. Куріпка ж – це вказівка на полювання, яке полюбляли власники замку.

Цікавими є монетні знахідки. Серед них найстаріша монета датована 1596 роком. Зі шурфа також видобули люльки та фаянсовий посуд, який масово з’являється в ужитку на початку XVIII ст., велику кількість скляних виробів, віконні шибки, цвяхи тощо.
Загалом ми займались закладанням шурфу протягом одного місяця. Заміри показали, що його глибина (4,5 м) на 1,27 м не досягає рівня дзеркала води сучасного старого русла річки. Однак ґрунтові води під час шурфування підходили дуже інтенсивно. На завершальному етапі робіт нам щодня доводилось вичерпувати до 0,5 м води. І цей факт підводить нас до питання, як відбувалось будівництво палацу, адже рівень води в річці був набагато вищий. Виходить, що будівничі могли вдатись до зниження рівня води штучним чином, застосувавши для цього Сурмицьку та Іваннівську греблі. Власне дно шурфа становило собою суцільну заливку з цем’янкового розчину з включенням дрібного каміння. Її ми пробивати вже не стали. З такого ж матеріалу зроблена основа фундаментів палацу князів Любомирських.

Після відповідного опрацювання, знайдені під час шурфування предмети поповнять фондову колекцію Дубенського замку.