Новини заповідника

Не кожного разу під час археологічних досліджень території Дубенського замку натрапиш на артефакт на зразок керамічної писанки ХІ-ХІІ століття, яку пощастило знайти під час шурфування у 2023 році. Зрештою, прогнози в археології – справа не вдячна: часто-густо в ході розкопок попередні очікування не зовсім співпадають з їх  реальними результатами.
Щось подібне відбулось й цього разу, коли два тижні тому намітили ділянку для розкопу поблизу колишнього палацу князів Любомирських. Як розповів провідний науковий співробітник відділу історії Заповідника м. Дубно, кандидат історичних  наук Юрій Пшеничний, її розглядали як місце, де гіпотетично могла знаходитись одна із втрачених веж замку, яка зафіксована на рисунку Наполеона Орди 70-х років ХІХ століття (інших описів чи картографічних зображень її немає).Рисунок польського художника, погодьтесь, досить символічний орієнтир для   пошукових робіт. І хоча слідів замкової вежі цього разу віднайти не вдалось, все ж розкопки за участі 16 студентів-практикантів Національного університету «Острозька академія» по-своєму унікальні.

По-перше. Дослідникам-початківцям, які закінчили перший курс у здобутті майбутньої спеціальності «Історія та археологія» вдалось «побити рекорд» попередніх розкопок на території замку, яку ще 30 років тому проводили відомі археологи Ігор Свєшніков та  Віра Гупало. Легендам археологічної науки у 1995-1997 роках минулого століття вдалось заглибитись на 4,2 метра, а їхні сучасні послідовники зупинились на відмітці 4,5 метра. Завдяки  цьому вдалось досягти насипних шарів, наповнених різними знахідками, які переважно датуються Х- поч.ХVII століття. Є підстави говорити, як запевняє Юрій Пшеничний, що маємо справу з  шарами, які утворились під час будівництва бастіонного замку.

По-друге. Ймовірно, учасники розкопу, зважаючи на його значну глибину, вийшли на старий оборонний рів. Науковим обгрунтуванням такого висновку може бути той факт, що літописний город Дубен теж мав оборонні укріплення, які оточували його дитинець та окольний город. Останній якраз й знаходився  на території, де нині розташований бастіонний замок.
Отож з великою вірогідністю можемо говорити, що отримано археологічне підтвердження існування давнього оборонного рову, який був повністю реконструйований на початку ХVII століття під час будівництва бастіонного замку.

Які ще важливі підсумки розкопок у замку?
Безумовно, вони у першу чергу запам’ятаються студентам-практикантам, які відкрили для себе двері у дорослу практичну археологію. Ось лише кілька коротких вражень від двотижневої практики.
Анна Дідик: - Розкопки дали мені можливість зрозуміти, що археологія, як наука, є невід’ємною складовою історії. А знаходити власноруч  бодай невеличкі артефакти у вигяді шматочка кераміки – це справжній кайф!
Надія Назарчук: - Упевнена, що це була найцікавіша археологічна практика за увесь період навчання в академії. Це треба було бачити, як уся наша група «запалилась», дізнавшись, що на південному бастіоні замку є закинуте і ніким не досліджене підземелля! За короткий час ми не встигли його впорядкувати, однак не виключено, що у майбутньому повернемось сюди уже як волонтери.
Єлизавета Ігнатченко: - Після розкопок отримала новий потужний імпульс до освоєння своєї спаціальності. Теорія без практики малоефективна. Добувати із землі артефакти – дуже круто!

Софія Кобець: - У ході розкопок доводилось часто спілкуватись з туристами замку, які цікавились нашою місією. Такі розмови підсилювали розуміння важливості нашої практики у стінах замку і усвідомлення того, що в результаті твоїх пошуків на цій історичній території може трапитись знахідка, про яку екскурсоводи розповідатимуть мандрівникам з усього світу…
Альона Демченко: - Ще навчаючись у коледжі м.Рубіжне на Луганщині у соцмережах натрапила на відео, де археологи знайшли рештки наших пращурів, фрагменти їхніх знарядь праці.Тоді й уявити не могла, що невдовзі сама матиму можливість отримати такий досвід. Бути у процесі  археологічних розкопок, знаходити історичні артефакти – це яскраві емоції нашого студентського життя!
«Глибокий розкоп на території замку дав нам можливість відчути дух «великого будівнитва» середньовіччя, - не менше за своїх студентів захоплений підсумками практики її керівник, доцент кафедри історії ім.професора Ковальського Національного університету «Острозька академія» Володимир Марчук. – Адже насипний шар грунту, на який ми вийшли, свідчить про величезний людський ресурс, який був задіяний на будівництві замку.Така практика для наших студентів, майбутніх істориків-археологів, безцінна. Вона дає їм можливість зрозуміти, з чого починається наша історія, дарує шанс доторкнутись до неї своїми руками».