Новини заповідника

Історично Дубенщина має пряме відношення до подій більшовицько-польської війни 1919-2021 років. У той період відбулись жорстокі бої під Хорупанем, а  Форт-застава Дубно, який сьогодні більше відомий як Тараканівський форт, став серйозною перешкодою для російських загарбників у реалізації їхніх планів. Про цікаві деталі подій більш як столітньої давності у стінах оборонної споруди ХIX століття, яку польські військові називали Форт Загорці №6, у Тронній залі розповіли історики Заповідника м.Дубна Іван Касянчук та Юрій Пшеничний. Науковці виокремили легендарну постать майора Війська Польського Віктора Матчинського, який отримав наказ боронити підступи до Дубна.

14 днів, з 7 по 21 липня 1920 року, не більше тисячі жовнірів запасного батальйону 50-го піхотного полку стримували натиск переважаючої приблизно у 6 разів армії Будьонного, знешкодивши півтори тисячі окупантів. Свій останній спочинок на українській землі знайшло 880 польських солдат, лише 70 вдалось вижити.
Неподалік форту до нашого часу збереглась братська могила полеглих  жовнірів, проте достеменно відомо, що таких поховань було більше 40, але радянська влада зрівняла їх із землею.Майор Матчинський за героїчну оборону Дубна отримав з рук Юзефа Пілсудського найвищу військову нагороду Речі Посполитої – орден Віртуті мілітарі, а одна із вулиць у нашому місті  у 20-30-х роках минулого століття була названа його іменем (нині вулиця Замкова).І хоча в історії Першої світової війни оборона Тараканівського форту визначальної ролі не відіграла, проте мала вирішальне значення у наступних битвах проти  більшовиків за Львів та Варшаву, сприяла перемозі українсько-польських військ на Віслі.
Історичні паралелі напрошуються самі собою. Тоді, у 20-х роках минулого століття, Річ Посполита була тим буфером, який захистив, не без військової допомоги інших країн, європейську цивілізацію від більшовизму. Сьогодні цей тягар взяла на свої плечі Україна.
Багато історичних епізодів, датованих  минулим століттям, ототожнив із сучасними реаліями  повномасштабної війни історик, краєзнавець, депутат Рівненської обласної ради Олександр Дехтярчук. Він, зокрема, згадав, як у 2014 році окремі європейські політики вбачали в АТО на теренах України лише невеликий локальний конфлікт. До наших спростувань у відповідь, що початок війни на Донбасі нагадує початок Другої світової війни, коли світ спробував умиротворити агресора, не дуже то й прислухались. Сувора дійсність, яку сьогодні переживає Україна, повернула усіх до тверезих оцінок у зазіханнях кремлівського диктатора. Ворог дав зрозуміти, що він не збирається  зупинятись.
Події 105-річної давнини підносять нам історичні уроки, з яких маємо сьогодні робити висновки. Без єднання у боротьбі проти спільного ворога, який до всього ще й роздмухує політичну конфронтацію між країнами-союзниками, що йому  протистоять, - це шлях в нікуди. І сьогодні дуже доречно було б згадати слова Юзефа Пілсудського:«Немає вільної Польщі без вільної України». Таким був основним меседж під час зібрання  голови Рівненського культурно-просвітницького центру ім.Томаша-Оскара Сосновського Ярослава Ковальчука.

«Можна по-різному оцінювати наслідки «пакту Пілсудський-Петлюра», дієздатність цього документу, підписаного військовими лідерами національно-визвольного руху двох країн з юридичної точки зору. Але сьогодні маємо говорити про народну пам’ять і про той історичний факт, що  Дубно у 1920 році вкотре підтвердило свою славу міста-фортеці, яке не схилило свою голову перед чужинцями», -  сказав у своєму виступі професор кафедри україністики Познанського університету ім.Адама Міцкевича Ярослав Поліщук. Наш гість подарував Заповіднику раритетне польське видання книги Антонія Мальчевського «Марія. Українська повість», яка єднає наші народи і буде єднати в майбутньому.

У Тронній залі Дубенського замку вітали консула Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марека Войцеховського. Дипломат високо оцінив наукові напрацювання істориків Заповідника м.Дубно, які стосуються подій російсько-польської війни на Тараканівському форті, наші зусилля у справі збереження пам’яті про його захисників, а також висловив глибоку вдячність українському народові та його Збройним силам за стримування російської агресії у Європі, побажавши усім нам Перемоги.

Своєю чергою, директор Державного історико-культурного заповідника м.Дубно Леонід Кічатий в особі пана Войцеховського подякував Генеральному консульству Республіки Польща у Луцьку за ту неоціненну допомогу від польського народу, яку отримує Україна з перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів.
У цей день учасники події у Дубенському замку вклонились пам’яті  жовнірів, які загинули у бою під Хорупанем 1920 р. , на їхній братській могилі, що на цвинтарі по вулиці Мирогощанській у нашому місті.
Вічна пам’ять полеглим у боротьбі проти московитів!