Новини заповідника

Той, хто вважає, що діяльність Державного історико-культурного заповідника м.Дубно у зимову пору завмирає, – глибоко помиляється. Робота його структурних підрозділів, технічного персоналу взимку не менш інтенсивна, аніж у будь-яку іншу пору року. І морози та заметілі аж ніяк не стають їй на заваді.

Щоправда, пандемія та складні погодні умови в останній зимовий місяць дещо зменшили потік туристів до Дубенського замку, однак колектив Заповідника розцінює ці явища як тимчасові і з оптимізмом береться за все, що намічено у 2021 році


Вже при вході у Надбрамний корпус Дубенського замку можна почути характерні для ремонтних робіт звуки. Восени минулого року у приміщеннях, які знаходяться поруч із каплицею Св. Пророка Іллі, розпочалось оновлення постійно діючої виставки «Скарби наші духовні». Як розповів завідувач відділу історії Заповідника Юрій Пшеничний, одним з елементів експозиції буде келія ієромонаха Арсенія, який є автором Дубенського Четвероєвангелія



Найперше завдання – відтворення інтер’єру келії. Передбачається встановлення тут кахельної печі за взірцем, який знаходиться у фондах Заповідника, наповнення келії меблями та предметами побуту відповідного історичного періоду.

Якщо з’явиться можливість виготовлення факсимільного видання Дубенського Четвероєвангеліє, ця безцінна книга теж знайде своє місце у келії, адже саме вона забронювала Дубну почесне місце у переліку тих міст, де були написані найдавніші рукописні пам’ятки в історії не лише України, але й Східної Європи.

За задумом творців оновленої виставки, помітне місце у ній має зайняти унікальний пам’ятник – надгробна плита княгині Анни-Луїзи Ходкевич, внучки Василя-Констянтина Острозького. Це – єдиний на території України надгробний пам’ятник князів Острозьких, який свого часу був привезений у маєток графа Ходкевича у Млинові, а згодом потрапив у Дубно. Історичну цінність планують розмістити в імітованій поховальній капличці.

Найбільша зала виставки (понад 90 кв.метрів) у Надбрамному корпусі буде зайнята іконами, які будуть перенесені сюди з палацу князів Любомирських, а ще одну залу займуть дзвони, найстаріший з яких належав Спасо-Преображенській церкві (тоді монастирю) ще у 1572 році. Ремонтно-опоряджувальні роботи у Надбрамному корпусі ведуться під керівництвом заступника директора установи з господарської частини Василь Кисорця і, за його словами, вже наближаються до завершення.

Ще одна виставка відбулася 23 лютого в університеті «Острозька академія», де працівники відділу історії експонували колекцію археологічних матеріалів, які складають виставку під назвою «Повсякденне життя в резиденціях князів Острозьких. Дубно та Острог». Виставка створена на основі дворічних археологічних досліджень на острові Дубовець у м.Дубно, і діятиме в Острозі протягом 2 місяців. На цю ж тему у відділі готується археологічний звіт – ілюстрації, колекційні списки для передачі матеріалів у фонди на постійне зберігання



Повсякдення робота працівників відділу історії у ці дні також пов’язана з версткою збірки статей наукової конференції, яка була присвячена 920-літтю першої писемної згадки про Дубно. І хоча вона з відомих причин відбулась у режимі он-лайн, захід, який планувалось провести на загальнодержавному рівні, став приводом для написання дуже цікавої добірки статей науковцями з усієї України. Залишилось їх впорядкувати, належним чином оформити і видати у третьому числі Дубенського наукового вісника.


Відділ туризму, менеджменту та інвестицій нині працює над написанням нових грантових проєктів, які оцінюватиме Український культурний фонд. Один із них стосується продовження діяльності Асоціації культурно-мистецьких центрів «ViaRegiaUkraine», центром якої є Заповідник м.Дубна. Як відомо, початок у ній зроблено торік зусиллями працівників відділу. Ідея іншого проєкту – створення маркування пам’яток історії, культури та архітектури спільно з Дубенською міською радою. Організатором цього конкурсу виступила Асоціація міст України.

Як розповів завідувач відділу Микола Мандзюк, розробляється пропозиція до нового туристичного сезону – запуск туру віртуальної реальності, який буде доступний для відвідувачів замку вже навесні. Ця послуга з використанням спеціальних окулярів віртуальної реальності дозволить туристам розглядати інтер’єр трьох залів палацу Любомирських у стилі ХVIII століття.



Триває також робота з оновлення офіційного вебсайту Заповідника та розробка нової рекламної продукції



Відділ охорони історичних пам’яток у ці дні виконує звичну роботу: виготовляється необхідна проєктно-кошторисна документація, паспорти опорядження фасадів архітектурних споруд, складаються акти візуального огляду технічного стану пам’яток, укладаються охоронні договори з орендарями об’єктів, квартиронаймачами та власниками квартир. На сьогодні укладені договори з усіма приватними підприємцями-орендарями пам’яток



У зимовий період працівники відділу з допомогою фотофіксації виявляють можливі пошкодження об’єктів чи потребу у їх поточному ремонті, контролюють проведення ремонтно-відновлювальних робіт та факти незаконного будівництва в охоронній зоні та історичному ареалі міста Дубна. На запит Дубенської міжрайонної прокуратури щодо незаконної забудови в історичній частині міста навколо Заповідника надіслані копії відповідних документів.

На 2021 рік заплановано роботи з ремонту фасадів пам’яток архітектури по вул. Свободи, 10 та вул. Кирила та Мефодія,10 і 12. За двома останніми адресами уже виготовлені паспорти опорядження фасадів. Окрім цього, працівники відділу здійснюють моніторинг культурних цінностей, які знаходяться у культових спорудах міста. Днями здійснена фотофіксація технічного стану пам’яток, які передані у власність територіальної громади міста – маєтку графині Шувалової, будинку контрактів, проведена аерозйомка, яка демонструє незавершений ремонт центральної частини купола синагоги.

Зокрема, сьогодні було виявлено провалля в центрі міста, куди оперативно виїхали фахівці відділу охорони історичних пам’яток для фотофіксації, моніторингу та дослідження цієї ситуації.



У минулому році відділ охорони пам’яток за сприяння відділу культури і туризму Дубенської міської ради встановив 11 інформаційних дощок з QR-кодами, які містять інформацію про пам’ятки архітектури національного та місцевого значення на території міста.



У 2021 році планується продовжити співпрацю з відділом культури і туризму Дубенської міської ради у цьому напрямку, розповіла науковий працівник відділу охорони пам’яток Заповідника Наталія Іванова.


Зимові місяці для працівників відділу фондів Заповідника наповнені цікавою роботою. Вони опрацьовують чудову колекцію поштових марок “Підпільна пошта України”, яку передав у фонди Заповідника дубенчанин Михайло Мельниченко. Унікальна серія розміщена у чотирьох альбомах, і кожну марку потрібно досконало вивчити, описати, скласти на неї паспорт і відцифрувати.



Відтак основне завдання відділу – приймання і зберігання предметів, які стають музейними експонатами. Контроль за дотриманням температурного режиму у виставкових залах, за станом збереження експонатів – повсякденна робота доглядачів. Завідувачка відділу Еліна Посільська усе, чим займаються працівники безпосередньо у фондовому приміщенні, характеризує як суто музейну роботу. Кожне надходження предметів колекції починається з їх приймання, відцифрування, складання актів, описання, виготовлення індивідуальної інвентарної картки, присвоєння інвентарного номера і завершується розміщенням предметів у фондосховищі з подальшим розміщенням їх на експозиціях та у виставкових залах.



Місяць лютий позначений значним надходженням матеріалів археологічних досліджень з сіл Мирогоща, Привільне, Липа, а також з мікрорайону Волиця нашого міста. Загалом це майже 2 тис. предметів, які згодом теж займуть своє місце у фондосховищі та на виставках

Кожна іногородня виставка, яка експонується у залах Заповідника, приймається відділом фондів на тимчасове зберігання, а експонуванню власних колекцій Заповідника в інших містах нашого регіону передує кропітка робота працівників відділу з підготовки відповідного пакету дозвільних документів.

Створення електронної бази музейних цінностей – ще один важливий напрямок роботи відділу. Електронний варіант дублює фондові книги, які заповнюються вручну. За роки роботи таких книг зібралось чимало, а тому перенесення їх даних в електронну базу – справа тривала і кропітка.

Розповідь про повсякденну роботу відділу фондів буде неповною, якщо не згадати цікаву авторську рубрику у фейсбук-групі «Дубенський замок», що має назву «Історія одного предмету». У ній читач знайде інформацію про неординарний музейний експонат, який з’являється у фондах Заповідника.



Усю цьогорічну зиму реставраційна майстерня Заповідника працює над новим елементом інтер’єру у Тронну залу. Цей предмет не стане музейним експонатом, але матиме практичне використання.

«Нині Тронна зала викликає відчуття незаповненості простору, тому цей виріб стане органічним доповненням її інтер’єру», – ділиться думками завідувач реставраційної майстерні Роман Чернишенвський

Автор ідеї та проєкту розповідає, що задум виготовлення з’явився ще 6 років тому, але на той час основні зусилля реставраторів були зосереджені на облаштуванні та оздобленні власне самої Тронної зали. Близько двох років тому взялись і за цей проєкт. Новий предмет відображатиме дух епохи князів Любомирських та Острозьких. На сьогодні уже готові окремі елементи виробу, і Роман Чернишевський разом з Василем Станіславчуком нині зайняті різьбленням по дереву.



Що саме це буде – поки залишиться в секреті, всьому свій час… Слідкуйте за оновленням на сайті та в соцмережах.


Організація екскурсій та виставок, науково-просвітницька діяльність у форматі тематичних вечорів, конференцій, семінарів, тренінгів, підготовка публікацій з нагоди визначних подій, дат у житті історичних постатей, релігійних свят – ось перелік основних напрямків діяльності науково-освітнього відділу Заповідника.



Нині креативний потенціал працівників зосереджений над творчим удосконаленням проєкту «Шлюб за добу», який вже набув популярності у нашому місті. Його презентація запланована на 15 квітня 2021 року. Не будемо завчасно оповідати його сценарій (він уже написаний), а лише скажемо, що це буде театралізоване дійство з елементами княжої доби. Нині творці проєкту працюють над пошиттям костюмів та створенням відповідної атрибутики.

У планах відділу, якими поділилась його завідувачка Ганна Остапчук, запровадження нової рубрики «З етнографічної скрині Дубенського замку» у соціальних мережах. Кількахвилинні відеоролики, відзняті у виставкових залах Заповідника, розповідатимуть про звичаї та традиції наших предків, які будуть ілюструватись цікавими музейними експонатами.

Реклама – рушійна сила будь-якої діяльності. Тому працівники відділу працюють над виготовленням календарів на крафтовому папері, магнітиків та іншої сувенірної продукції, яка популяризує Заповідник.


Зима, і лютий місяць зокрема,– період, коли наплив туристів спадає, і колектив Заповідника має час і можливість для підготовки поточних планів, звітно-статистичної та аналітичної діяльності, пов’язаної з промоцією та документальною роботою з тими регіонами України, які з установою контактують недостатньо.
І все ж, взимку, як і в будь-яку іншу пору року, життя у Заповіднику активно пульсує, говорить його директор Леонід Кічатий. І мотивацією до нових хороших справ у 2021 році для колективу є 30-річчя Незалежності України, яке будемо усі разом відзначати.

У ряду найбільш стратегічно вагомих цьогорічних завдань колективу Леонід Святославович виокремлює підготовку до відкриття нової постійно діючої виставки «Скарби наші духовні». Її презентація запланована на 18 травня, у Міжнародний день музеїв. Для реалізації цього важливого проєкту, зазначає директор установи, необхідні значні технічні засоби та науковий потенціал.
 

«Своє завдання, як адміністратора, у відтворенні історичного інтер’єру у Надбрамному корпусі, де буде розміщена експозиція, вбачаю у забезпеченні комунікацій між фахівцями, які залучені до виконання робіт, – каже Леонід Кічатий. – Інтер’єр має бути максимально наближений до епохи, яка буде відображена в експозиції. Тому у цьому питанні за консультаціями ми звернулись до професорів, докторів наук, релігієзнавців, які працюють у цій царині не один десяток літ. Впевнений, що на своє професійне свято Заповідник буде доповнений чудовою експозиційною залою»

Триває плідна співпраця Заповідника з Національним науково-реставраційним центром у Львові. Цього тижня у фонди установи повернеться після реставрації одна з робіт на релігійну тематику. Вже підписана угода про співпрацю з центром на 2021 рік.

«Ми розраховуємо на розуміння та фінансову підтримку від депутатів Рівненської обласної ради у питанні ремонту та реставрації бальної зали замку», – не приховує честолюбних амбіцій Леонід Кічатий. Відкриття бальної зали він вважає ще одним стратегічно важливим завданням для колективу Заповідника

Неабиякі надії керівництва Заповідника пов’язані з підготовкою та поданням частини грантових проектів по лінії Українського культурного фонду. Це дало можливість установі увійти до числа претендентів на профільні гранти від Великобританії, Німеччини, Польщі. Незабаром має бути підписана угода про співпрацю між Заповідником та комунальним закладом «Рівнекнига». Це ще одна можливість анонсувати проєкти, які будуть цікаві для України загалом…

Тож життя у Заповіднику взимку доволі бурхливе!