Новини заповідника

Одразу дві дати зібрали в Дубенському замку людей, які в період 1979-1989 років брали участь у кровопролитній афганській війні. 25 грудня минуло 42 роки відтоді, як був введений, мовою тодішньої радянської пропаганди, «обмежений контингент радянських військ» у Республіку Афганістан. І 35 років спливло з дня створення Дубенської районної організації ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Нікого не залишили байдужими щемні, затерті часом чорно-білі кадри короткометражок, відзнятих десятки років тому дубенським кінорежисером Миколою Величковським. На них – убиті горем батьки, яким сповістили про смерть синів, стежки до могил, які не заростуть доти, поки буде жити пам’ять про хлопців, які загинули в афганських горах та пісках.

До афганської війни й до тих юнаків, яких змусила взяти в руки зброю тоталітарна система, в нашому суспільстві досі різне ставлення. Однак Дубно є тим містом, де усім, хто пройшов афганське пекло, віддають належну шану. Модератор зустрічі – завідувачка відділу з питань внутрішньої політики, зв’язків з громадськими організаціями та ЗМІ Дубенської міської ради Ерна Шевчук – нагадала, зокрема, про єдиний в Україні фестиваль на афганську тематику «Багряні ластівки», який проводився у свій час у нашому місті. У 1990 році в Дубні відкрили перший і один із найоригінальніших за своїм творчим задумом та скульптурним вирішенням пам’ятник загиблим воїнам-афганцям, призваним із Дубенщини. Ветеран афганської війни дубенчанин Олександр Камінський поділився своїми спогадами про те, як виникла ідея створення пам’ятника, про його автора – відомого в Дубні художника Миколу Василенка.

Зі сумом згадали: вперше за багато років захід проводився без батьків дев’яти загиблих воїнів із Дубенщини: більшість із них відійшли у засвіти, а ті матері, у яких досі ятрить незагойна рана, хворіють. Хвилиною мовчання вшанували усіх, хто поліг на афганській війні, ветеранів, які не дожили до сьогоднішнього дня, їхніх рідних та близьких людей, які не змогли пережити втрат.

Але пам’ять про них живе. У книжках, які написані в нашому місті, в спогадах під час зустрічі Анатолія Пожарського, який впродовж 10 років очолював районну організацію воїнів-афганців, у розповідях відомої волонтерки, секретаря Спілки ветеранів АТО Тетяни Талавери, в долі якої переплелись дві війни – в Афганістані та на Сході України.

З душевним болем згадував «чорні тюльпани», які прибували в наше місто, міський голова Дубна Василь Антонюк. У сучасну епоху зі Сходу в Дубно їдуть «двохсоті», у яких – теж сини українського народу…Пам’ятник борцям за волю та незалежність України на центральному майдані Дубна, як розповів очільник міста, незабаром доповнить барельєф з іменами усіх, хто поліг у російсько-українській війні. Уже надійшли передпроєктні пропозиції щодо благоустрою парку воїнів-афганців у місті.

Міський голова відзначив грамотою та цінним подарунком першого і нинішнього голову Дубенської організації воїнів-афганців Олександра Пилипенка, а голова Дубенської райдержадміністрації Всеволод Пекарський вручив подяки воїнам-афганцям Віктору Кореню, Віктору Вознюку, Анатолію Пожарському та Миколі Василіщуку.

«Рівненщина – одна з 11 областей України, де в кожному райцентрі є пам’ятник воїнам-афганцям, – повідомив аудиторії голова Рівненської обласної спілки ветеранів Афганістану Сергій Зінич. – Наше бойове братерство перевірено десятиліттями – так, як дружать «афганці», не дружить ніхто. Свою єдність ми демонстрували на передовій важливих суспільних процесів у державі – розбудовуючи незалежну Україну, захищаючи її кордони від агресії ворога».

Очільник обласної спілки нагородив медаллю «За заслуги» ветеранів-афганців нашого краю.

Директор Заповідника м. Дубна Леонід Кічатий, звернувшись із теплим вітальним словом до воїнів-інтернаціоналістів, подарував сувенір Ерні Шевчук – незмінній ведучій усіх заходів, присвячених афганській темі, авторці книг про наших земляків, які навіки залишились молодими.

У цей день за традицією учасники зустрічі поклали квіти та запалили лампадки біля підніжжя пам’ятника загиблим воїнам-афганцям у Дубні.