Новини заповідника

Поховальний надгробок онуки князя Василя-Костянтина Острозького, доньки князя Олександра Острозького, який експонується в Дубенському замку – унікальна пам’ятка, єдина на території України доби династії Острозьких.

Майже усе, що стосується поховань, в тому числі й останки членів династії, знищили в роки різних лихоліть XIX-XX ст. Не залишилось решток Костянтина Івановича Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, який, як вважається, підірвали в 1941 році співробітники НКВС. Безслідно зникло поховання Василя Острозького, засновника Острозької академії, яке знаходилось у Богоявленському соборі Острозького замку.

Із поховань трьох синів Василя Острозького збереглись лише останки та надгробок князя Януша Острозького в польському місті Тарнув. Рештки його брата Олександра (батька Анни-Алоїзи Ходкевич) не знайдені. Спочатку Олександр був похований, як православний, у тому ж таки Богоявленському соборі Острога. Згодом Анна-Алоїза Ходкевич, яка була ревною католичкою, наказала перенести його останки в єзуїтський колегіум і перехрестити за римо-католицьким обрядом.

Сама ж Анна-Алоїза прийняла католицьку віру від народження. Доля князівни склалась так, що у 20 років її видали заміж за 60-літнього гетьмана Яна Ходкевича, який невдовзі після одруження помер під час битви під Хотином. Вагомим чинником побожності Анни-Алоїзи було виховання з боку матері – Анни Штемберг, яка теж відчула на собі вплив єзуїтів.

Не виключено, що смерть Яна Ходкевича сприймалась як знак, що донька має віддати себе служінню церкві. Чи так було насправді – точно не відомо, але все своє життя Анна-Алоїза присвятила посиленню позицій римо-католицької церкви на території Волині. Вона була меценаткою для ордену єзуїтів, члени якого потім й опікувались її перепохованнями, яких було декілька.

З іменем Анни-Алоїзи пов’язана острозька трагедія 1636 року, яка спричинила болючу згадку про неї у свідомості острожан. Повертаючись на Пасху зі свого Звягельського замку до Острога, Анна-Алоїза наказала кучеру їхати прямо на юрбу православних, які освячували великодні кошики. Такий безсердечний вчинок спричинив повстання. Тому про неї збереглася пам’ять як про жорстоку повелительку Острога, котра не терпить православних. На місцевому кладовищі довгий час навіть стояла каплиця, в якій знаходилась ікона Страшного суду, де Анну-Алоїзу зобразили в розділі «Пекло».

За життя Анна-Алоїза Ходкевич заснувала Острозі єзуїтський колегіум. Його будівництву передувало закриття Острозької академії, яка мала православне спрямування. Вона скасувала донації та фундуші (дарування, пожертви), які були затверджені її дідусем Василем Острозьким та Гальшкою Острозькою на академію, і всі надходження спрямували на єзуїтський колегіум.

В острозькому колегіумі Анна-Алоїза Ходкевич заповіла себе поховати. Однак події козацько-польської війни диктували свої обставини. Княгиня розпорядилася перевезти рештки свого покійного чоловіка, який на той час вже був похований у єзуїтському костелі в Острозі, до Кракова, і в наступному заповіті також заповіла там же себе поховати, допоки не настане мир. Її останки знаходились у костелі святих апостолів Матвія і Матія м. Кракова, про що свідчить напис на надгробній плиті.

Коли вщухли події козацько-польської війни, останки Анни-Алоїзи з Кракова разом із надмогильною плитою перевезли до Острога. Шлях цей проходив й через Дубенщину, включаючи село Княгинин, де знаходився замок єзуїтів. В Острозі її поховали поруч із чоловіком у криптах костелу єзуїтів. Там останки зберігались до ХІХ ст. Коли на цій території утвердилась влада Російської імперії, про костел перестали дбати, на той час він уже був, ймовірно, частково розграбований, позаяк орден єзуїтів скасували. Довершила знищення будівлі пожежа. Після цього нащадок родини Ходкевичів, відомий бібліофіл і колекціонер Олександр вивіз урну зі серцем Яна Ходкевича до свого маєтку в Млинів, а через деякий час також і труну з рештками родича. Ймовірно, що він також перевіз до Млинова й базальтову надмогильну плиту Анни-Алоїзи Ходкевич.

Таким чином надмогильна плита після подорожі Краків-Княгинин-Острог-Млинів потрапила в Дубно. За спогадами колишніх музейних працівників, це сталося 1965 року за сприяння тогочасного директора Дубенського краєзнавчого музею Володимира Селедця. Предмет виявили випадково в ході будівництва на території маєтку Ходкевичів ветеринарного технікуму. Після перевезення до Дубна плита тривалий час із невідомих причин зберігалась під купою вугілля на території музею.

Із заснуванням Державного історико-культурного заповідника м. Дубна надмогильну плиту частково реставрували та розмістили у постійній експозиції «Скарби наші духовні». Вона досі не залишає байдужими відвідувачів, нагадуючи про бентежні й почасти моторошні епізоди життя, сувору вдачу, релігійну впертість історичної постаті – Анни-Алоїзи Ходкевич.