Новини заповідника

Коли в середині 90-х років минулого століття молода львівська археологиня Віра Гупало разом зі своїм науковим керівником та вчителем, доктором історичних наук Ігорем Свєшніковим приїхали до Дубна на запрошення тодішнього керівника Заповідника Петра Смоліна, у Свято-Миколаївській церкві повним ходом йшли ремонтні роботи. Настоятель храму отець Дмитро Сливчук найперше взявся міняти в ньому підлогу. Тоді й відкрилась картина давніх поховань у криптах колишнього костелу бернардинів…

Археологічні розкопки в храмі тривали майже 10 років: було досліджено понад 200 поховань і виявлено близько однієї тисячі предметів фунеральної (поховальної) культури волинської шляхти ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Паралельно з археологами увесь цей час працювали науковці-антропологи та архіваріуси. Антропологам вдалось встановити стать, вік, особливості статури, рід занять і навіть хвороби похованих. Археологічні дослідження дозволили «одягнути» людей різного соціального стану в шати, які тоді носили. А вивчення архівних матеріалів дали цим людям імена, наділили їх родинними зв’язками. Розкопки в костелі розповіли про одну з інтимних сторін життя людини.

Презентуючи свою фундаментальну працю в Дубенському замку, Віра Гупало розповіла про окремі, найцікавіші речі, знайдені під час розкопок у криптах. Це елементи головних уборів, одяг, деталі його їхнього оздоблення, медальйони, вервиці, шкаплери… Дещо з цих унікальних знахідок влітку минулого року археологиня передала у фонди Заповідника.

У розкопках брала участь велика кількість людей, пригадує Віра Діонізівна. Але запевняє, що наукова монографія не мала б шансів з’явитись на світ, якби не допомога її матері, яка увесь цей час була поряд і по-доброму підганяючи, казала: «Поспіши Віро, бо дуже хочу взяти цю книгу до рук…». Не судилося. Адже над монографією пані Віра працювала 25 років! Хоча саме її мама була першим читачем і рецензентом розділів майбутньої книги.

А ще Вірина мама напівжартома говорила, що її донька за час розкопок, мабуть, із половиною дубенчан перезнайомилась. Справді, археологині активно допомагало багато мешканців нашого міста, і в першу чергу свою подяку авторка книги склала працівникам Заповідника, з якими буквально зріднилась – Петру Смоліну, Тамарі Дмитренко, Ользі Гавриленко. Не могла не згадати також дубенчан Віталія Ткача, Євгенію Шевчук, Любу Пшеничну. Андрія Данильчука, Анатолія Шовкіна, Дмитра Кухарука, Леоніда Табачука, Світлану Трофимчук, які активно долучились до розкопок.

«Книгу я писала не лише для науковців. Ще думала про те, щоб вона зацікавила дубенчан, які могли б відкрити для себе недосліджені сторінки історії ріднокраю», – зізналась перед аудиторією в замку Віра Гупало. І немає сумніву в тому, що науковець досягла своєї мети. Адже аналогів археологічних досліджень, які провели в костелі бернардинів м. Дубна, в Україні на сьогодні немає.

Однак Віра Гупало лише скромно констатує, що перша ластівка на таку тематику археологічних досліджень лише відкрила невелику щілинку в пізнанні фунеральної культури доби бароко.