Квитки онлайн Замовити екскурсію
Логотип Дубенський замок
  • Головна
  • Відвідувачам
  • Інклюзія
  • Галерея
  • Про нас
  • Контакти
  • Квитки онлайн
  • Замовити екскурсію

Новини заповідника

Леонід Кічатий: «У 2022 році сподіваємось побачити «Велику реставрацію» в дії»

Леонід Кічатий: «У 2022 році сподіваємось побачити «Велику реставрацію» в дії»

Передноворічна розмова з директором Державного історико-культурного заповідника м. Дубна про підсумки 2021 року: успіхи, розчарування, надії
- Леоніде Святославовичу, проаналізуймо. У стратегічному плані Заповідника на 2021 рік, яких позначок більше - зі знаком «плюс» чи «мінус» ? Що реалізували, а чого не вдалось зробити?

- Плюсів у виконанні стратегічних завдань набагато більше. Якщо говорити про головне, то ми здобули перемогу в проєкті Via Regia, отримавши грантові кошти. Відкрили в замку туристично-інформаційний центр і зараз працюємо над його промоцією. Отримала друге дихання, засяяла новими історичними родзинками виставка «Скарби наші духовні». На державному рівні провели спільно з Рівненською ОДА День Європи – захід, на якому побували посли європейських країн і який, сподіваюсь, стане традиційним. Ця подія, зауважу, прецедентів немає, оскільки жоден замок в Україні раніше не приймав подій такого масштабу. Але ми в цьому контексті говоримо не про периферійне містечко на історичній мапі Великої Волині, а про Дубно як європейське місто, до якого в сиву давнину звідусіль з’їжджалися для підписання контрактів. Тому проведенням Дня Європи в замку ми вкотре підкреслили високий історичний статус нашого міста.

Заповідник презентував ціле намисто туристичних родзинок під час регіонального туристично-гастрономічного фестивалю «Мандруй Рівненщиною», який цьогоріч вперше відбувся у стінах Дубенського замку.

Великим стратегічним плюсом у нашій діяльності в складний час світової пандемії вважаю збереження кількісного і якісного складу нашого колективу. Ми хворіли, лікувались, але на сьогодні, дякувати Богу, усі в строю!

Безумовно, нашим спільним із владою досягненням є підписання міжнародних угод на рівні громад. І нещодавня поїздка до Польщі спільно з представниками ЮНЕСКО в Україні – шанс для плідного продовження цієї роботи в наступному році.

До активу можна занести участь у президентській програмі «Велика реставрація». Ми підготували амбітний проєкт, провели експертизу та отримали нагоду у 2022 році його реалізувати.

Про мінуси. Через пандемію ми менше, ніж зазвичай, прийняли туристичних груп. Не лише Заповідник, а й інші культурні установи в Україні, не спромоглись до кінця відстояти на державному рівні прийняття нормативно-правових документів, що стосуються незаконних забудов в історичних ареалах. Ще один великий мінус – на сьогодні немає плідної співпраці з місцевою владою.

- Підсумовуючи сказане, що вважаєте найбільшим успіхом та розчаруванням для Заповідника у 2021 році?

- Найбільшим успіхом вважаю відкриття міжнародного туристично-інформаційного центру, який нині просуває туристичний продукт 5 областей України, а в майбутньому представлятиме нашу державу загалом. Образно кажучи, цей успіх лише засвітився, але ще нам потрібно встановити такий «акумулятор», аби цей проєкт продуктивно працював багато років.

А найбільше розчарування від того, що мені не вдалось переконати владу міста в тому, що туризм – це галузь, якою ми повинні займатись спільно.

- Натомість у 2021 році історичні об’єкти Заповідника могли перейти у власність міста. Свої дії міська рада анонсувала як відстоювання інтересів дубенської громади…

- З цього приводу я вже висловлював свою думку, можу лише повторитись. Будь-які кроки однієї сторони стосовно іншої мають узгоджуватись. Найперше нам потрібно було зустрітись, позначити стратегічні цілі міста щодо Заповідника. Якби нас переконали в наявності значних коштів чи грантових проєктів щодо реставрації історичних пам’яток (йдеться не лише про ремонтні роботи), то, можливо, Заповідник клопотав би перед Кабінетом Міністрів про передачу комплексу пам’яток у власність міста. Але питання, яке виникло зненацька, так не стояло. Загалом вважаю, що наші стосунки з місцевою владою мали б перейти в зовсім інше русло. Сьогодні ми маємо писати спільні з містом програми й проєкти, а з керівництвом та депутатським корпусом говорити про розвиток міської інфраструктури: про облаштування паркувальних зон, нарощування готельних місць, благоустрій територій відпочинку, проведення цікавих розважальних заходів, щоб привабити туриста в місто тощо. Словом, розвивати та удосконалювати сферу послуг. Але чомусь ця робота підміняється сьогодні боротьбою за будівлі, за оренду. Доходить до судових процесів.

Повторюсь: мешканцю міста або ж туристу байдуже, хто є власником того чи іншого об’єкту. Він хоче його бачити відреставрованим, привабливим, таким, що милує око. Для мене пріоритетною в цьому плані має бути згуртована та узгоджена робота держави, обласних владних структур, міської ради та Заповідника. Тоді вона матиме максимальний ефект. А озвучувати на загал думку, що «пам’ятки історії та архітектури мають належати винятково громаді міста», вважаю утопією. Національні історичні пам’ятки мають належать нації.

- Хаотична і незаконна забудова охоронної зони Дубенського замку протягом 2021 року проявилась у «всій красі». Вона триває, і здається, немає на те ради. Нібито про цю проблему вже заговорили на державному рівні, а віз, як кажуть, і нині там. Якими будуть Ваші прогнози з цього приводу і що можна протиставити таким діям ?

- Реформування служби архітектурно-будівельного контролю, яке відверто затягується в часі, далось взнаки. Відсутність органу контролю в цій сфері тільки на руку тим, хто думає лишень про власний бізнес.

На жаль, таку картину ми спостерігаємо не лише в Дубні, але й в інших містах України. Але, зважаючи на наші контакти з цього питання з міністром культури та інформаційної політики України Олександром Ткаченком та з огляду на бюджет країни 2022 року, можу спрогнозувати появу в наступному році нових структур з широкими повноваженнями щодо впливу на незаконне будівництво. І на персон, які думають, що їм все зійде з рук, чекають відчутні штрафні санкції. Усі, хто допустив порушення, будуть відповідати – чи то в адміністративному, чи то в кримінальному порядку.

- Тож входимо у 2022-й рік з надією…

- Надія є. Але найголовніше – потрібно любити своє місто, не жити одним днем, а думати про те, що ти залишиш нащадкам. Тож замок у Дубні має бути відкритий для огляду з усіх сторін. Я знаю багатьох голів українських міст з історичними об’єктами, які розв’язують питання придбання споруд навколо пам’яток, щоб розчистити прилеглу територію, відкрити оглядову панораму, розмістивши натомість інфраструктуру, яка принесе користь місту та його мешканцям. Тому сподіваюсь, що рано чи пізно хаотичній забудові прийде кінець.

- У ці грудневі дні прилетіло «передноворічне вітання» від міської ради: «Заповідник – це монстр, до якого нічого не доходить» (для непоінформованих – цитата з коментарів головуючого на грудневій сесії міської ради – авт.). Як Ви вважаєте, чи є підстави так висловлюватись посадовцю ?

- Мені складно сказати, що мав на увазі мер міста, коли виголошував це в мікрофон. Не завадили б додаткові пояснення від нього. Я ж міркую так. Монстр – це чудовисько. Якщо за спиною міського голови в його кабінеті та у малій залі засідань є таке страховисько – це, вважаю, хороший знак. Якби було щось зле, то Дубенський замок не був би позаду Василя Михайловича на його робочому місці.

- Колектив Заповідника з надією очікує на конкретику щодо внесення Дубенського замку до переліку об’єктів президентської програми «Велика реставрація». Як скоро зможемо запросити гостей на перший дубенський бал у відреставрований палац князів Любомирських?

- Важливі кроки в цьому напрямку вже зроблені. З ініціативи голови Рівненської ОДА Віталія Коваля відбулась зустріч із міністром культури та інформаційної політики України Олександром Ткаченком, після якої Заповідник м. Дубна потрапив до переліку «Великої реставрації». Це було непросто. Адже ми маємо статус державного, а в першочерговому списку президентської програми – національні заповідники.

Другим важливим кроком було те, що Рівненська обласна рада у 2021 році прийняла рішення про виділення Заповіднику 1 млн 450 тис. грн на проєктно-кошторисну документацію та її експертизу для реставраційних робіт у палаці князів Любомирських. Документацію виготовили в короткі терміни, вона пройшла експертизу, і в жовтні відправили її в Міністерство культури та інформаційної політики на затвердження. Слід подякувати за сприяння у роботі народному депутату України Олександру Аліксійчуку.

На бал хочуть всі – дубенчани, наші працівники, туристи. Ми усі заслуговуємо побачити автентичність, з якою проходили грандіозні середньовічні бали в князівському маєтку. Проєкт передбачає не лише реставрацію бальної зали. Це повна заміна даху з дерев’яними конструкціями, вікон, облаштування комунікаційних систем. Має бути реставрована також банкетна зала, тобто – все праве крило палацу. Проєктно-кошторисна документація реставраційних робіт палацу виготовлена на суму понад 33 млн грн. Тому, дай Боже, щоб навесні 2022 року ми змогли побачити на території замку підрядну організацію, яка приступить до виконання цих робіт.

- Наступного року будемо відзначати 530-річчя Дубенського замку. Як би Ви хотіли зустріти цю дату?

- Найперше наш колектив хотів би побачити «Велику реставрацію» в дії. Щодо планів наукової частини – це випуск Дубенського Четвероєвангелія. Для наукової еліти всієї України – вагома подія, адже цей раритет, який знаходиться в російській державній бібліотеці, бачили одиниці. Сьогодні ми вже маємо електронну копію великої книги, ведемо перемовини про кошторис робіт, і, сподіваюсь, невдовзі обов’язково її презентуємо. Без перебільшення це буде справжній прорив – вперше за майже 400 років Четвероєвангеліє побачить світ.

Часу обмаль, але також говоримо про пам’ятник князю Костянтину Острозькому на території замку. Нині ми активно консультуємось на цю тему з митцями, експертами. У 2022 році найпевніше пам’ятник встановити не встигнемо. Але наблизимось до ще однієї мети.

А загалом від 2022 року очікую, щоб будь-які амбіції нарешті канули в лету, і ми згуртувались навколо нашої славної історико-культурної спадщини.

- Насамкінець – Ваші побажання напередодні новорічно-різдвяних свят колективу Заповідника, нашим краянам.

- Мої побажання прості. Щоб кожен з нас мав можливість придбати квиток до Донецька, побувати там на футбольному матчі (без маски), а затим відвідати український Крим і комфортно відпочити.

Які у кожного з нас сьогодні таємні думки й бажання? Найперше про припинення війни на Сході. Хочеться вкотре від імені нашого колективу низько вклонитись захисникам землі української – вони дають нам можливість дихати, жити, творити. Ну і коронавірусу посмертний пам’ятник вже пора встановити, і в замкових підземеллях розповідати, як ми пройшли цей надважкий період в історії людства. Дуже хотілося б, щоб 2022 рік поставив хрест на війнах і хворобах. Цього нам усім і зичу.

 

Контакти

Логотип заповідника Дубно
Україна, 35600, Рівненська область
місто Дубно, вулиця Замкова 7a
Замовлення екскурсій:
тел.: +380984758621
Email: Напишіть нам!
Web: www.zamokdubno.com.ua 

Статистика по сайту

Графік роботи

Щоденно з 8.00 до 20.00 в літній період (червень – вересень);
Щоденно з 8.00 до 17.00 в зимовий період (жовтень – березень);
Обідня перерва з 12.00 до 13.00.
Вихідні дні: 1 січня, 7 січня та перший день Великодня.

Долучайтеся до нас!

© 2022 Дубенський замок
УКФ
Сайт адаптовано за підтримки
«Український культурний фонд».
2021 рік