Повертаємо в Україну духовну святиню
Перегляди: 295
Вінчати видатні дати, пов’язані з древнім Дубном та його історичною перлиною – Дубенським замком – багаторічна традиція колективу Державного історико-культурного заповідника м. Дубна.
Ювілей дубенських контрактів
Обійти увагою і не вшанувати історичну дату в житті Дубна – це не про Заповідник м. Дубна. Тому науковці установи в день першої писемної згадки про Дубенський замок не лише згадали про 250-літній ювілей від започаткування в нашому місті контрактових ярмарків, але й присвятили цій даті науково-теоретичну конференцію, для проведення якої використали не лише власний інтелектуальний потенціал, але й залучили відомих істориків нашого краю.
Насправді важливість народження контрактових ярмарків у Дубні складно переоцінити. Саме вони повідомили Європі про існування такого міста на Волині й надали імпульс для його розвитку як осередку науки, культури та торгівельних зв'язків. І вплив контрактових ярмарків у середмісті на сьогоднішній вигляд Дубна, його замку незаперечний. Цей факт особливо виділив, характеризуючи просторово-планувальний розвиток Дубна 250 років тому, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Заповідника Юрій Пшеничний.
Цікавими фактами, невідомими широкому загалу, оперували у своїх виступах заступник директора з наукової роботи Надія Любецька («Нотатки про дубенські контракти у творах польських письменників Юзефа Крашевського та Антона Анджейовського» та завідувачка науково-освітнього відділу Заповідника Ерна Шевчук («Театр Войцеха Богуславського під час контрактових ярмарків у Дубні»).
Суттєво доповнив історичну картинку Дубна, як важливого торгівельного центру Волині XVI-першої половини XVII ст. кандидат історичних наук, дослідник економічної історії України XV-XVII століть, фахівець із державної політики в архівній сфері, джерелознавець Владислав Берковський. А кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії ім. М. Ковальського НУ «Острозька академія» Микола Близняк детально зупинився на королівських привілеях на ярмарки для міста Дубно в другій половині XVIII ст.
Питання зародження і розвитку дубенських контрактових ярмарків учасники конференції розглянули у різних, подекуди незвичних, аспектах, що викликало у присутніх досить чітке уявлення про те, як чверть століття тому щомісяця, а то й частіше, в наше місто з’їжджалися торговці з усіх кінців Європи, аби показати себе і свій товар та укласти контракти. Найпевніше, що своєю присутністю ці багатолюдні ярмарки вшановували й королі.
Українська духовна реліквія в Дубенському замку
Довгих 12 років йшов Заповідник до цієї мети. А все почалось з оповідей про те, що десь там, у російській бібліотеці зберігається рукописний оригінал Дубенського Четвероєвангелія, автором якого є ієромонах монастиря Чесного Хреста в Дубні отець Арсеній. Як потрапила першокнига нашого краю в російські архіви, достеменно невідомо. Переповідають, що насельники монастиря у свій час подарували її графу Петру Рум’янцеву. Коли про це стало відомо науковцям Заповідника м. Дубна, почався тривалий пошук шляхів отримання електронної копії рукопису. За таку послугу російська сторона запросила непомірну ціну.
І коли здавалось, що усі варіанти повернення з російського полону ще одного українського духовного раритету (а їх росія присвоїла ой як багато!) вичерпані, доля звела Леоніда Кічатого з настоятелем церкви св. Параскеви у с. Ратнів під Луцьком о. Онуфрієм. Йому пощастило тримати в руках оригінал Дубенського Євангелія – предтечу Острозької Біблії та ровесника Пересопницького Євангелія, – яким, безсумнівно, під час богослужінь користувався Преподобний Іов Почаївський, котрий теж був у свій час настоятелем Чеснохрестського монастиря. Священник посприяв отриманню копії Дубенського Євангелія.
А далі була ще одна доленосна зустріч Леоніда Кічатого – з директоркою київського видавництва «Горобець» Ганною Горобець, яка пішла назустріч установі з обмеженими фінансовими можливостями, тобто Заповіднику, в процесі виготовлення факсимільного видання духовного раритету середньовічної спадщини України.
І Ганна Горобець, як рушій проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», і о. Онуфрій, як людина, яка душею вболіває за долю кожної української духовної реліквії, були присутні 27 вересня 2024 року під час презентації сигнального примірника Дубенського Євангелія в Дубенському замку.
І не лише вони. Заступник голови Рівненської ОВА Ігор Павленко назвав подію «відновленням історичної справедливості», а голова Дубенської РВА Всеволод Пекарський висловив побажання українським розвідникам провести не менш успішну «спецоперацію» з повернення оригіналу Євангелія на рідну землю.
Грандіозною в історичному сенсі назвала презентацію факсимільного видання очільниця управління культури і туризму Рівненської ОВА Любов Романюк. Адже топтемою 2024 року, яку обговорювала культурна та наукова еліта Рівненщини, було саме видання духовної святині, до якої ми маємо можливість доторкнутись і яка стала подарунком для усієї України.
Усе велике бачиться на відстані. Сплинуть роки, десятиліття. І хтось із нас чи наших нащадків обов’язково згадає слова директора Заповідника м. Дубна Леоніда Кічатого, сказані в цей історичний день про те, що повернення в Україну Дубенського Євангелія, написаного отцем Арсенієм, – подія століття. І прийдешні покоління українців переконаються в правдивості цього прогнозу.
P.S. Увійти в історію разом із факсимільним виданням Дубенського Євангелія є шанс і у наших сучасників. Для цього потрібно стати меценатом його друку у видавництві «Горобець», що дасть можливість наростити тираж однієї з українських першокниг. Імена благодійників були увічнені на окремій сторінці дубенської духовної святині.