Новини заповідника

Виставка «Археологія дубенських монастирів», яка відкрилась у червні нинішнього року в північному крилі Надбрамного корпусу Дубенського замку, – результат скрупульозної пошукової роботи дубенських археологів Юрія Пшеничного, Андрія Бардецького, Віталія Ткача, студентів та групи волонтерів, а також львівської археологині Віри Гупало протягом десятиліть. Сьогодні, можливо, ми ще не сповна усвідомлюємо той факт, що саме через результати розкопок на місцях колишніх культових споруд середньовіччя і пізнішої доби, можна дізнатись не лише про життя і побут їх насельників, але й отримати неоціненний матеріал для вивчення історії нашого міста того періоду загалом. Адже неспроста давнє Дубно називали містом монастирів. І саме вони були свого роду візитівкою Дубна, важливими духовними центрами, які великою мірою впливали на всі сфери життя в місті. 

Наскільки експонати виставки відкривають історичну завісу життя нашого міста в ХV-ХVІІІ століттях, а також про найбільш унікальні археологічні знахідки на території колишніх монастирів, – про це розмова із завідувачем відділу історії Державного історико-культурного заповідника міста Дубно Юрієм Пшеничним.

- Пане Юрію, далеко не кожна музейна установа може «замахнутись» на постійну виставку археологічних знахідок під час розкопок у межах колишніх монастирів. Чи була у вас та ваших колег на початку цього шляху впевненість, що пошукова робота кількох десятиліть увінчається успіхом?
- Приступаючи до закладання перших невеликих шурфів, про це не думалось. Зосереджувались на пошуку особливостей матеріальної культури колишніх монастирів, адже інформації та матеріалів на цю тему було обмаль, позаяк пошукові роботи в цих місцях далі початкової, поверхневої стадії не просунулись. Тому довелось заглибитись у цю тему в прямому сенсі. І ми розуміли, що попереду дуже довгий і складний шлях. Але разом із тим усвідомлювали, що на нас чекає цікава подорож у минуле, на початку якої ми не знали, куди вона нас приведе. Відтак дуже задоволені тим, що археологічна експедиція дозволила в підсумку зробити відкриття, нехай і локального значення, які допомагають краще переосмислити історію дубенських монастирів, і ставлять нові дослідницькі питання, які потрібно буде з’ясувати в майбутньому.
Думка про створення виставки нас відвідала два-три роки тому, коли через наші руки пройшла певна кількість знахідок, які мають певну історичну цінність.

- Археологічні дослідження давніх дубенських монастирів не лише відкрили досі незнані сторони життя їхніх насельників, але й дозволили більше дізнатись про духовну культуру, тогочасні торговельні зв’язки, деталі побуту населення нашого міста в ХVІІ-ХVІІІ століттях. Про що свідчать найбільш вагомі в історичному сенсі знахідки, які знайшли своє місце на виставці?
- Культура монастирів завжди тісно поєднана з престижними тенденціями в суспільстві та нерозривно пов’язана з їхніми покровителями, які завдяки підтримці монастирів утверджували свою владу. І те, що благословляє цю владу, таємно приховано в цих місцях. Іншими словами, монастирі – це те, що сакралізує спадок власників Дубна та оберігає його. Тому власники міста активно ними піклувались, забезпечуючи угіддями, підданими, робили їм цінні подарунки. Вивчаючи дубенські монастирі, було цікаво побачити, наскільки їхня культура відрізняється від культури міста загалом.
Розкопки засвідчили, що речі, які знаходились, в монастирях на островах Дубовець та Кемпа, ідентичні з тими предметами побуту, які були в ужитку дубенських міщан у XVI-XVII століттях. Це – предмети посуду, деталі одягу, знаряддя праці, прикраси. Зокрема, такого посуду як полив’яні тарілки, глеки, горщики надзвичайно багато на території Вознесенського монастиря. Очевидно, що тут перебували досить численні спільноти насельників та насельниць, які потребували значного матеріального забезпечення. Зокрема, лише на одному об’єкті №2 першої половини ХVIІ століття на острові Дубовець було знайдено майже 200 екземплярів глиняних тарілок.
Але були виявлені й виняткові речі не місцевого походження – дорожчі та престижніші: фаянсовий посуд Османської імперії, країн Західної Європи, вироби з кам’яної маси, якими славилось місто Рарен (сучасна територія Бельгії), речі, які вказують на проникнення до нас виробів з Італії, зокрема Венеції, – намистина, яка використовувалась для виготовлення вервиць, кістяні вироби, аналоги яких знайдені в Києві – натільний хрестик і фрагмент виделки. Все це вказує на широкі міжнародні культурні та торговельні зв’язки Дубна.
Якщо у більш тривожний період XV-XVI століть, коли Волинь часто зазнавала татарських нападів, ми не бачимо численних яскравих проявів матеріальної культури, то в ХVII столітті велика кількість коштовних речей, які характерні для світської культури, у монастирях стає дуже помітною. Це може пояснюватись тим, що дубенські монастирі переходять у підпорядкування Ордену чину святого Василя, який був тісно пов’язаний із римо-католицькою церквою, і наповнення таких монастирів відбувається вихідцями соціально привілейованих верств населення.

- Чи правильно буде сказати, що свого роду базисом для створення виставки стали розкопки в криптах монастиря бернардинів, координаторкою і безпосередньою учасницею яких була докторка історичних наук, відома в Україні археологиня Віра Гупало?
- Розкопки в монастирі бернардинів – перші в Україні археологічні дослідження в криптах. Вони надали чудовий комплекс речей, які є окрасою експозиції. Це окремі колекції параманів (атрибутів благочестя віруючих), медальйонів, що входили до набору вервиць, якими користувались ченці під час молитов, значна збірка предметів одягу – його елементів і цілих екземплярів, серед яких ми бачимо унікальні вироби, вперше знайдені на території колишньої Речі Посполитої. Маємо чудові зразки гаптування тканин золотими та срібними нитками, вироби з цих тканин головних жіночих уборів, деталі оздоблення чоловічого верхнього одягу, унікальні мистецькі зразки творів зі слонової кості (розп’яття). В експозиції є предмети, які ілюструють важливість цього комплексу для римо-католиків, де вони сповідували свою віру і де ховали померлих родичів, приділяючи цьому значну увагу: срібні, позолочені ґудзики та наперстки. Це свідчить, що монастир бернардинів був не лише для Дубна, але й для Волині, одним із найбільш престижних осередків для поховання міщан, римо-католиків, а також князів. Його соціальне значення важко переоцінити.

- Дослідження поховань духовних осіб та місцевої знаті в підземеллях храму в Дубні – свого роду археологічний прецедент. Вперше в Україні так детально опрацьовані, професійно відреставровані та широко представлені на виставці сакральні речі. Окремим експонатам, за словами Віри Гупало, позаздрив би навіть Лувр! Уточніть, будь ласка, для широкого загалу – про які знахідки мова?
- Дослідниця мала на увазі золототканий жіночий чепець. Цей висновок підтвердила відома польська дослідниця текстилю ХVI-XVII століть Анна Дронжковська. Подібні речі у Франції розглядалися б на рівні мистецького скарбу.

- Наскільки «урожайними» були археологічні експедиції на острові Дубовець, ми, власне, бачимо у представленій експозиції. Чим місце, де колись знаходився Свято-Вознесенський жіночий монастир, здатне здивувати любителів археологічних відкриттів у майбутньому?
- П’ять сезонів розкопок на Дубовці організовані Державним історико-культурним заповідником спільно з Міжрегіональною громадською науковою організацією «Дубенський археологічний осередок» за підтримки Дубенської міської ради. Вони дозволили відтворити епізоди планування цього монастиря, тобто ми побачили розташування окремих споруд, і їх датування дозволило простежити етапи його розвитку. Ми дослідили низку споруд, які свідчать про перебудови. Крім цього, вдалось встановити, що острів Дубовець на завершальному етапі існування монастиря у ХVIII столітті перетворився на великий цвинтар. В цьому році у південно-східній частині острова вдалось дослідити групу поховань черниць, які датуються кінцем ХVIII-початком ХIX ст. Серед них виділяється поховання у склепі, яке, ймовірно, належало ігумені монастиря. Усі поховання зроблені у межах певної споруди, якою могла бути каплиця, або власне церква. Вперше цього сезону ми впритул наблизились до місця локалізації храму.
Люди, які приходили в монастир у XVII-XVIII століттях (особливо це простежується, коли він був жіночий), приносили із собою шляхетську культуру у середовище, і відповідно жили там як шляхтянки. Вони, зокрема, користувались столовими ножами під час трапези. Ми знайшли на Дубовці збірку цих ножів зі столового набору. Ймовірно, для отримання індивідуальних страв, черниці використовували посуд з позначеннями літерною абревіатурою своїх імен. Крім цього, вдалось натрапити на численні предмети, які говорять про повсякденну працю насельниць – голки, наперстки. Тобто, шиттю вони надавали дуже велику увагу.

- Якими критеріями Ви керувались, компонуючи археологічну виставку у замку?
- Звісно, не всі матеріали мають експозиційний характер. Більшість знайденого під час розкопок має цінність у науковому, археологічному значенні. Для виставки ми відбирали речі, здатні привабити увагу відвідувача, і більшість з них на час побудови експозиції уже була реставрована. Майже увесь знайдений посуд (цілий і реставрований) знайшов своє місце на вітринах. На виставці представлена майже вся чудова колекція кахель періоду пізнього Ренесансу ХVI століття зі Спасо-Преображенського монастиря на Кемпі. Сам Бог велів розмістити на виставці колекцію одягу та ряд сакральних речей з монастиря бернардинів. У цьому ж ряду – колекція предметів благочестя з монастиря кармеліток, які були знайдені під час рятівних розкопок (медальйони, позолочені іконки, позолочений перстень з монограмою, перстень-печатка та ін.), монетна колекція з острова Дубовець та Спасо-Преображенського монастиря, окремі з яких датуються першою половиною XV століття. Потрібно згадати й колекції намистин, шпильок, скляні вироби з острова Дубовець. Одна з головних окрас виставки – колекція реставрованих тарілок і мисок, вкритих поліхромними поливами першої половини XVII століття з острова Дубовець.
Важливо, що усі ці речі не мовчазні, а тим більше не мертві. За ними стоять люди. Між ними відбувались соціальні комунікації, щоденні практики з життя насельниць, які молились, приймали прихожан, які приходили вінчатись, хрестити дітей, жертвувати на монастир, хоронити родичів. Там у різний час перебували видатні люди, і усі ці речі нам демонструють, у яких умовах знаходились Мелетій Смотрицький, князь Василь-Костянтин Острозький, Іван Вишенський та інші видатні діячі. Тобто, ми практично бачимо їхній зв’язок з історичним середовищем. Частину речей, які представлені на виставці, видатні особи могли бачити, не виключено, що й тримати у своїх руках. Експонати є ланкою, яка пов’язує сучасне і минуле – людей, які живуть нині та жили та творили історію тоді.

- Чи можемо ми розраховувати на розширення експозиції у майбутньому, зважаючи, що розкопки на місцях колишніх монастирів у місті тривають?
- Немає сумнівів, що з часом ми отримаємо нові знахідки, які вартують того, щоб їх побачили відвідувачі Дубенського замку і які матимуть наукову та мистецьку цінність. Площі для додаткових вітрин є і ми їх обов’язково заповнимо. Зупинятись точно не збираємось. Тим більше, що крайній сезон на острові Дубовець довів, що ми на правильному шляху у пошуках місця розташування самого Свято-Вознесенського монастиря, а значить на цьому місці варто продовжувати археологічну експедицію.