Новини заповідника

Спільна коляда в Тронній залі Дубенського замку стала прологом традиційної зустрічі міжнародного рівня. Міцність та надійність партнерських стосунків між цими людьми перевірені часом та серйозними випробуваннями. Не стала нездоланною перепоною для співпраці та взаємодопомоги й жорстока війна. Навпаки: двобій із російським агресором ще тісніше згуртував навколо України людей доброї волі, які близько до серця приймають біль братнього народу і вважають своїм обов’язком бути поруч у важку хвилину, подати руку допомоги тим, хто через страждання і біль виборює свою свободу та незалежність.

«Найпершим, хто відгукнувся для допомоги Україні з тих громад, з якими ми співпрацюємо, був Гжегож Гураль, вуйт гміни Котунь, – взяла слово під час зустрічі голова Вербської територіальної громади Каміла Котвінська. – Він та його колеги завжди готові нас підтримати, і я дякую Богу, що ми маємо таких друзів».

Отримуючи з рук керівника Дубенського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Анатолія Кононова подяку за вагому допомогу українцям під час війни, голова громади Котунь Республіки Польща Гжегож Гураль не став переоцінювати підтримку сусідньої країни.

«Я вважаю, що то є звичайна праця. Якби така допомога потрібна була нам, впевнений, що і з вашого боку не було б відмови, – каже пан Гжегож. – Вам здається, що ми щось робимо для вас. Але ви робите більшу справу. Бо війна з російським агресором-імперіалістом, – то наша спільна справа. І ви є на першій лінії, а ми знаходимось в тилу. І то є наша спільна війна».

Невіддільною і важливою ланкою міжнародного партнерства була і залишається благодійна місія ЮНЕСКО. Голова Вербської територіальної громади Каміла Котвінська вважає, що за останні кілька років співпраця ЮНЕСКО з владою на місцях, громадами України та Польщі принесла потужний ефект.

«Це заслужена робота наших двох народів. Народу, який бореться і народу, який допомагає в цій справедливій борні», – висловив свою думку голова Тернопільського обласного відділення Міжнародного центру впровадження проєктів ЮНЕСКО Віталій Семенюк.

Від початку повномасштабної війни ЮНЕСКО не припиняє відправляти в гарячі точки й деокуповані українські міста вкрай важливі вантажі.

«З 24 лютого ми доправили 38 автомобілів, які пішли на ЗСУ та в шпиталі. Це також сотні тонн гуманітарної допомоги, не буду всього перелічувати. І я щиро вдячний Гжегожу Гуралю, адже недарма кажуть, що друзі пізнаються в біді».

Найбільш прогресивний, за висловом Віталія Семенюка, Дубенський осередок Тернопільського обласного відділення ЮНЕСКО щороку розширює географію міжнародного партнерства.

«Що нам дають договори? Ми можемо не тільки приїхати й звернутись за допомогою, але й отримати можливість працювати в різних напрямках – у гуманітарній, соціальній. Угоди дають можливість будь-якій громаді в Польщі відкрито повідомити своїм депутатам, що в нас є договір і ми хочемо допомогти своїм партнерам», – говорить голова Дубенського осередку ЮНЕСКО Леонід Дудко.

Завдяки підписаній угоді між Седлецьким повітом Республіки Польща та Дубенським районом міжнародна співпраця між двома країнами вийшла на новий рівень. Сьогодні уже 8 громад Дубенщини підписали партнерські угоди з польськими гмінами. І це лише за останні 2 роки.

«Ми сьогодні зібрались, щоб намітити наші спільні цілі, – резюмував директор Заповідника м. Дубна Леонід Кічатий. – Громад у нас є 19, тобто є над чим працювати. Дубенський заповідник традиційно відроджує контракти, які були з давніх часів. Це те місце, де мають зустрічатись влада, бізнес, військові, медицина, освіта для того, щоб реалізовувати проєкти».

Леонід Кічатий повідомив, що разом із головою Дубенської військової адміністрації на 2023 рік намічено два безпрецедентні в Україні проєкти, які сприятимуть формуванню української психології у свідомості тимчасово переміщених осіб.

«Планів дуже багато і вони всі здатні втілитись у життя, – підтвердив голова Дубенської районної військової адміністрації Всеволод Пекарський. – Бо той, хто працює зі щирим серцем, працює заради країни, заради Перемоги – тому усе під силу».

Наші друзі з гміни Котунь і цього разу перетнули польсько-український кордон, завантаживши транспорт різноплановою допомогою, такою потрібною у воєнний час. Вони привезли польові ліжка, ковдри, медикаменти для українських захисників, теплий одяг, генератори, ліхтарики, павербанки, інші побутові речі для мешканців міст та сіл, які постраждали від рашистських обстрілів.

«Нашою мрією є завершення війни. То є головна мета. Якщо війна закінчиться, то не лише Польща, але Європа і цілий світ повинні об’єднатись для відбудови України», – вважає голова громади Котунь Гжегож Гураль.