УКР 
PL 
DE 
EN 
Капелан – порадник та цілитель душевних ран на передовій. З Днем військових капеланів України!
Перегляди: 1609
25 жовтня в Україні відзначають День святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського, покровителя військових священиків, тому військові капелани нашої держави відзначатимуть своє свято. Капеланство — термін, що походить від слова “капелан” і означає службу капелана. Таке історичне явище, як інститут духівників у суспільстві бере свій початок із IV ст.
У війську Київської Русі були священники, також і у військових походах. Про це свідчить Повість временних літ, Руський літопис (Іпатіївський літопис), Радзивіллівський літопис (Кенігсберзький літопис) та інші історичні документи. Безумовно, також священники були і на Січі, а козацькі ради проходили біля церкви і в присутності священника. Про це свідчать Літописи Самійла Величка, Рігельмана, Самовидця. У Речі Посполитій (Польщі, Білорусі, Україні та Литві) Варшавським сеймом1690 року було впроваджено військове священство з утриманням з королівської казни 36 капеланських ставок. 14 березня 1848 р. після указу австрійського цісаря Фердинанда про формування Національної гвардії Австро-Угорщини у західних землях України військовими формуваннями опікувалися місцеві священники.
Першим відомим українським капеланом був професор Львівського університету доктор наук, священник УГКЦ, отець Яків Гаровський (1794–1860 рр.) Посада капелана в армії і флоті Російської імперії була до 1917 р. Замість нього в армію СРСР була призначена посада «замполіт» (заступник командира з політичної частини) з обов’язковим членством у КПРС (та атеїзмом у світогляді). Капелани були в арміях УСС (1914-1918 рр.), УГА (1918-1921 рр.), Січових Стрільців УНР (1917-1921 рр.) та УПА (1942-1954 рр.).
14 грудня 2016 р. вважається офіційною датою становлення кадрової служби військового духовенства. Саме цього дня міністр оборони Степан Полторак підписав наказ №685 “Про затвердження Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних силах України”. Документ визначив структуру, основні завдання та порядок діяльності капеланської служби.
Капелан для бійця на передовій є порадником та цілитилем душевних ран. Він наближує солдата до Бога, він є Його посланцем. Від початку війни на Сході багато духівників рушило туди, щоб підтримувати наших бійців. Вони є наставниками, які допомагають знайти правильний шлях для воїна.
Починаючи із 7 серпня 2015 року і до сьогодні Синодальне управління військового духовенства Православної церкви України навчає і готує військових капеланів, які відправляються на передову, в зону проведення АТО – ООС. Станом на квітень 2019 рік в ПЦУ є більше 600 капеланів.
Благочинний міського благочиння м. Дубна – Василь Лозинський, настоятель Свято-Миколаївського монастиря – Василь Бікіра та штатний священик, благочинний Свято-Миколаївського монастиря – Тарас Гордійчук. Також настоятель Миколаївського храму с. Тростянець – Володимир Барнас та настоятель храму Святої Покрови с. Збитин – Іван Ковальчук. Вони давно займалися волонтерською діяльністю, зокрема збирали і поставляли гуманітарну допомогу нашим воїнам на Схід України. А з вересня 2015 р. займаються капеланством.
Державний історико-культурний заповідник м. Дубно сердечно вітає Вас, хранителів наших воїнів, з Днем військових капеланів України! Щиро зичимо Вам здоров’я, натхнення, сили духу і Божого благословення! Ваша праця є неоціненно важлива для всіх нас!!! Ви є оплотом духовності, патріотизму, боротьби за власну країну, добра і сили волі, Ви є втіленням віри у перемогу нашої держави і світлого, мирного неба над головою! Довгих Вам років життя! Не втомлюйтесь нести світло! Нехай Господь оберігає нашу Україну!
У війську Київської Русі були священники, також і у військових походах. Про це свідчить Повість временних літ, Руський літопис (Іпатіївський літопис), Радзивіллівський літопис (Кенігсберзький літопис) та інші історичні документи. Безумовно, також священники були і на Січі, а козацькі ради проходили біля церкви і в присутності священника. Про це свідчать Літописи Самійла Величка, Рігельмана, Самовидця. У Речі Посполитій (Польщі, Білорусі, Україні та Литві) Варшавським сеймом1690 року було впроваджено військове священство з утриманням з королівської казни 36 капеланських ставок. 14 березня 1848 р. після указу австрійського цісаря Фердинанда про формування Національної гвардії Австро-Угорщини у західних землях України військовими формуваннями опікувалися місцеві священники.
Першим відомим українським капеланом був професор Львівського університету доктор наук, священник УГКЦ, отець Яків Гаровський (1794–1860 рр.) Посада капелана в армії і флоті Російської імперії була до 1917 р. Замість нього в армію СРСР була призначена посада «замполіт» (заступник командира з політичної частини) з обов’язковим членством у КПРС (та атеїзмом у світогляді). Капелани були в арміях УСС (1914-1918 рр.), УГА (1918-1921 рр.), Січових Стрільців УНР (1917-1921 рр.) та УПА (1942-1954 рр.).
Історично склалось, що наших українських бійців завжди супроводжували священики. Не є винятком і сьогодення!
14 грудня 2016 р. вважається офіційною датою становлення кадрової служби військового духовенства. Саме цього дня міністр оборони Степан Полторак підписав наказ №685 “Про затвердження Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних силах України”. Документ визначив структуру, основні завдання та порядок діяльності капеланської служби.
Капелан для бійця на передовій є порадником та цілитилем душевних ран. Він наближує солдата до Бога, він є Його посланцем. Від початку війни на Сході багато духівників рушило туди, щоб підтримувати наших бійців. Вони є наставниками, які допомагають знайти правильний шлях для воїна.
Починаючи із 7 серпня 2015 року і до сьогодні Синодальне управління військового духовенства Православної церкви України навчає і готує військових капеланів, які відправляються на передову, в зону проведення АТО – ООС. Станом на квітень 2019 рік в ПЦУ є більше 600 капеланів.
Дубно пишається своїми капеланами!
Благочинний міського благочиння м. Дубна – Василь Лозинський, настоятель Свято-Миколаївського монастиря – Василь Бікіра та штатний священик, благочинний Свято-Миколаївського монастиря – Тарас Гордійчук. Також настоятель Миколаївського храму с. Тростянець – Володимир Барнас та настоятель храму Святої Покрови с. Збитин – Іван Ковальчук. Вони давно займалися волонтерською діяльністю, зокрема збирали і поставляли гуманітарну допомогу нашим воїнам на Схід України. А з вересня 2015 р. займаються капеланством.
Державний історико-культурний заповідник м. Дубно сердечно вітає Вас, хранителів наших воїнів, з Днем військових капеланів України! Щиро зичимо Вам здоров’я, натхнення, сили духу і Божого благословення! Ваша праця є неоціненно важлива для всіх нас!!! Ви є оплотом духовності, патріотизму, боротьби за власну країну, добра і сили волі, Ви є втіленням віри у перемогу нашої держави і світлого, мирного неба над головою! Довгих Вам років життя! Не втомлюйтесь нести світло! Нехай Господь оберігає нашу Україну!
